Краса боятися незвична
Бо звикла вірити, що вічна.

COFFE-ART

Виставка картин

Coffe-art – це оригінальна техніка створення картин за допомогою розчину натуральної кави. Виникла вона наприкінці 90-х років минулого століття, коли художники Таїланду та Індії створили перші «кавові картини».
Живопис кавою дозволяє створювати будь-які сюжети: від автопортретів до відтворення за допомогою кави шедеврів світового мистецтва. Деякі художники зізнаються , що кавою найкраще малювати історичні пам’ятки, вулиці старих міст, архітектуру та гори.
Саме такі картини пропонує подивитись відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Студенти Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв 23 вересня представили картини виконанні у стилі – графіка з використанням кави і рослинного відбитку, графіка з використанням кави і соку буряка, графіка з використанням кави , какао і вина, графіка з використанням кави , вина та вогню.

Єднаєм душу словом Кобзаря

(до 175-річчя з часу перебування Т.Г.Шевченка на Поділлі)

День спеціаліста

20 вересня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи пройшов День спеціаліста «Єднаєм душу словом Кобзаря». Працівники відділу радо вітали гостей – учнів художнього відділу Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв. На протязі дня для них було проведено цикл заходів - презентація книжкової виставки «Тарасові шляхи на Поділлі», інформаційне повідомлення «Тарас Шевченко та Поділля», екскурсійний маршрут «Шевченківськими місцями» у Кам’янці-Подільському.
З цікавістю студенти віртуально подорожували місцями Шевченка у Кам’янці та прослухали розповіді наукового співробітника Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Валяровської Лілії Петрівни та кандидата історичних наук Нестеренка Валерій Анатолійович про перебування молодого поета у нашому місті. Музичним супроводом звучали пісні та вірші Т.Г.ШГевченка.

«Тарасові шляхи на Поділлі»

Виставка ювілей

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка. Є і в нашому місті вулиця, яка носить ім’я великого Генія, на якій височіє пам’ятник молодому Тарасу. І ми, кам'янчани, маємо особливий привід для гордості, адже живемо на землі, яку свого часу відвідав Тарас.
Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки презентує виставку-ювілей «Тарасові шляхи на Поділлі». Експозиція складається із таких розділів:
«Вічна велич Генія». Тут представлені твори Шевченка останніх років видання, повне зібрання поета у 10 томах і книги, які розкривають нові та добре усім відомі сторінки життєвого та творчого шляху Генія.
«Кобзар і Кам’янець». Розділ висвітлює період життя письменника, коли він ще як молодий художник перебував у Кам’янці-Подільському із місією, порученою археологічною комісією для розбору давніх актів. Представлено літературні пам’ятки подорожі Шевченка на Поділля (повісті «Варнак» та «Путешествие с удовольствием и не без морали»), екскурсійний маршрут «Шевченківськими місцями» у Кам’янці-Подільському, інформаційна тека «Тарас Шевченко і Кам’янець» т а твори письменників краю про події далекого 1845 року.
«Шевченко-художник». Розкрито ще одну грань творчості українського Пророка – талант художника. Матеріали цього розділу розкривають значну частину мистецької колекції Тараса Шевченка. 

«Медові мелодії Товтр Бориса Кушніра»

(до 100-річчя від дня народження краєзнавця і історика)

 Виставка - спогад

В історії кожної національної культури і літератури є імена видатних діячів, які достойно представляють свій народ у світовому сузір’ї його духовної спадщини.  Борис Кушнір – автор багатьох наукових і науково-методичних праць, 9 книг, публікацій в українських часописах, член редакційних колегій деяких із них,  викладач Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту,  ветеран і подвижник краєзнавчого руху та історичного краєзнавства на Хмельниччині, відмінник освіти України. Він упродовж усього життя був невичерпним джерелом мудрості для всіх, хто його оточує.

  До 100-річчя від дня народження талановитого педагога, відомого методиста та провідного краєзнавця  20 липня відділ  краєзнавства Кам`янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи до уваги користувачів представив виставку - спогад «Медові мелодії Товтр Бориса Кушніра». 

На виставці представлена  інформація про його життя, творчу та наукову діяльність, публікації із періодичних видань, а також книги, які зберігаються у фондах бібліотеки.

Борис Михайлович Кушнір був взірцем національної гідності, порядності, інтелігентності та відповідальності у своїй безкомпромісній любові до рідного слова, рідної землі.

«Унікальний природний світ Поділля»

(до Дня заповідників і національних парків)

 Виставка

Природно-заповідний фонд  Поділля  є унікальним оселищем рідкісних видів, більшість з яких охороняються на міжнародному та європейському рівні і становлять особливу цінність за умов заповідання.

Нині на нашій планеті налічується понад 20 тисяч заповідних територіальних комплексів, у тому числі 1200 заповідників і національних парків. Серед цієї кількості природоохоронних територій Україна представлена 19 природними заповідниками,           4 біосферними заповідниками та 47 національними природними парками.      

На Кам`янеччини є місця,  де життя б'є ключем невичерпним, відображаючи гармонію між людською працею і природою, де оживають міфи і легенди, що розкривають таємниці минулого, де в повітрі витає дух романтики, що зв'язує міцними узами любові. Дійсно, Поділля багате чудовою природою та  заповідниками, кожен з яких є справжнім національним надбанням - скарбницею держави. 

11 липня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи до Дня заповідників і національних парків представлено виставку «Унікальний світ Поділля». На якій представлені книги, періодичні видання про природно-заповідні території чарівного краю – Кам`янеччини.

Пам'ятаємо заповідні місця слід плекати, вивчати і берегти, це – найцінніші ділянки природи і наша пам'ять.

 У лабіринтах мистецтва

 (до 100-річчя художника Дмитра Брика)

Книжкова виставка

«Перлина на камені…» так називають наше древнє і вічно молоде  місто над Смотричем туристи і гості. Так зовемо його, з любов’ю і шанобою, і ми кам’янчани. Пройтися вулицями вмитого ранковою свіжістю Кам’янця. Побачити, як виглядає чорно-білий Кам’янець. Художник Дмитро Брик наприкінці минулого століття створив низку двоколірних полотен міста.
У 1969 році у Кам’янці відкривається художня школа, з якою пов’язане усе подальше життя майстра. Головним чином автор відомий як аквареліст. Велику увагу приділяв Брик популяризації Поділля та його перлини – Кам’янця.  У творчому доробку художника – меморіальні дошки, портрети сучасників та визначних особистостей. Саме 24 червня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки буде представлена виставка акварелей художника Дмитра Брика присвячена місту.
Багато сил доклав Дмитро Іванович для створення у нашому місті  картинної галереї. Таким залишиться у нашій пам’яті добра та чуйна людина, чудовий педагог, талановитий художник Дмитро Іванович Брик. Світла людина , яка у непрості часи соціальних катаклізмів залишилась вірна обраному шляху – служінню людям у праці та творчості.

Відомий і невідомий Кость Широцький

Книжкова виставка

Перу видатного українського етнографа, історика мистецтва, археолога та громадського діяча Костянтина Широцького, який прожив лише 33 роки, належить за підрахунками дослідників, 136 праць. Надруковані в періодиці й окремими виданнями на початку XX  ст., його твори, якщо не брати до уваги поодиноких випадків, майже не перевидавалися. А це важливі цінні дослідження – переважно україністики. Вони охоплюють питання історії, археології ужиткового та професійного мистецтва. Цікавими є і подорожні нотатки вченого.
У зарубіжному українознавстві подолянина  Костя Широцького визнали одним із найвизначніших українських учених першої чверті XX  ст. У радянське мистецтвознавство ім’я вченого увійшло тільки в 60-70-х рр.  XX  ст. Факти  з життя і творчого шляху Широцького  висвітлено на книжковій виставці: «Відомий і невідомий Кость Широцький» у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи  9 червня для широкого загалу користувачів.