Круглий стіл "Краю Кам’янецькому - 95!"

Ювілей "Краю Кам’янецького" 

(участь у круглому столі з нагоди 95-річчя  газети)

27 лютого виповнилося  95 років з часу виходу першого номера газети «Край Кам’янецький» (1930). 

Заснована 1930 у м. Кам’янець-Подільський під назвою «Колективіст Прикордоння», згодом – «Сталінський клич», «Радянська Кам’янеччина», «За комунізм», від 1950-х рр – «Прапор Жовтня». У 1950—1990 роках єдиною газетою, що обслуговувала мешканців міста Кам’янця-Подільського та Кам’янець-Подільського району, був «Прапор Жовтня». 

27 серпня 1991 року Кам’янець-Подільська міськрайонна газета «Прапор Жовтня» вперше вийшла під сучасною назвою «Край Кам’янецький». Сьогодні "Край Кам’янецький" щочетверга обслуговує друком місто та район.

 27 лютого бібліотека  мала за честь виступити на святковому заході - круглому столі, приуроченому 95 річниці з часу створення газети "Край Кам’янецький", який проходив у конференц-залі НІАЗу "Кам’янець".

Виставка-ювілей «Музей-заповідник: 135 років поступу»

Музей-заповідник: 135 років поступу

Виставка-ювілей

(до 135-річчя з дня заснування)

Один із найвідоміших музеїв України – Кам’янець-­Подільський державний історичний музей-заповідник – відзначає 135-річчя з дня заснування. З нагоди ювілею у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи розгорнуто виставку-ювілей «Музей-заповідник: 135 років поступу».

Музею протягом цих років,  як і Україні в цілому, довелось пережити складний, трагічний період: війни, реквізиції, переведення у інші міста, бездумні реформи, реорганізації. За часів Незалежності наше місто перетворилося на туристичний центр і для Музею настали нові часи.

Про більш ніж столітню історію злетів і падіння Музею можна прослідкувати за матеріалами, представленими на нашій виставці у розділі «Історія створення». Окремий розділ присвячений сучасному активному розвитку закладу, який у далекому 1890 створювався як давньосховище, а у 2025 слугує важливим центром не тільки для збереження культурної спадщини. Він постійно розширює межі своїх послуг, пропонуючи сьогодні новітні форми: сучасні аудіогіди, екскурсії об’єк­тами музею та Старим містом, вечірні костюмовані екскурсії у Старому замку, майстер-класи, квести, нові проєкти, інтерактивні програми та різноманітні культурні події, які здатні задовольнити смаки навіть найвибагливіших відвідувачів.

Розділ «Об’єкти музею» розкриває історію та сучасність 8 надзвичайно цінних об’єктів заповідника, серед яких Старий замок, Ратуша, Галерея мистецтв, Музей старожитнос­тей, Виставкова зала, Туристично-інформаційний центр, Вір­менська криниця та фонди музею.

Музей протягом усіх 135 років своєї діяльності був невід’ємною частиною життя містян і гостей Кам’янця-Подільського. Тож нехай і надалі залишається важливим осередком збереження історії та багатої культурної спадщини для наступних поколінь.

 

Літературні читання

Лесині читання

(з нагоди дня народження Лесі Українки)

      Літературні читання у відділі краєзнавства з нагоди дня народження геніальної дочки українського народу Лесі Українки. Виконавці - вихованці приватної християнської гімназії «Елея».

Майстер-клас "Квіткова феєрія"

Квіткова феєрія
майстер-клас 

21 лютого у відділі пройшов надзвичайно цікавий майстер-клас з японської техніки розпису шовковим кольором - кінусайга. Директор приватної християнської гімназії "Елея" Марія Гуменюк навчала учасників активності клаптикового шиття без голки. Учні із задоволенням власноруч створювали яскраві картини, пізнавали старовинне мистецтво Японії.

Ось як створювались картини із шовку.

Творча виставка робіт учнів приватної християнської гімназії «Елея» «Стояла я і слухала весну»

Стояла я і слухала весну

Творча виставка робіт учнів
приватної християнської гімназії «Елея»

 17 лютого у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи відкрилась надзвичайно красива та креативна виставка творчих робіт вихованців приватної християнської гімназії «Елея» «Стояла я і слухала весну». Експозиція присвячена річниці від дня народження відомої поетеси, драматургині, перекладачки і громадської діячки Лесі Українки. Незабаром, а саме 25 лютого, геніальній дочці українського народу, яку по праву називають красою і гордістю нації, виповнюється 154 роки.

Поетеса — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. Після себе вона залишила великий літературний доробок — вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики. І саме творчість Лесі Українки надихнула учнів на створення такої унікальної мистецької підбірки.

В чому ж унікальність виставки? Картини, тут презентовані, виконані у техніці Кінусайга,  або як її ще називають «розпис шовковим кольором» — вид мистецтва створення картин різнокольоровими шматочками шовкової тканини без шиття. Інколи її також називають "печворк без голки", бо як і печворк, це використання простих клаптиків для створення складних кольорових зображень за принципом мозаїки. Але на відміну від печворку, для кінусайга не потрібні ні нитки, ні голки: клаптики тканини розміщуються на спеціальній основі, в якій підготовлено канавки за контурами малюнку, і в ці канавки проштовхуються та закріплюються краї тканини.

Усі дитячі роботи несподіванні та трохи таємничі.  У цих роботах діти втілили свої думки, переживання та враження, які навіюють прочитання творів геніальної поетеси. Вони зобразили усе, що їх хвилює, усе що радує і тривожить. Чудовий, різнобарвний та емоційний світ дитячої художньої творчості відкривається на стендах нашої експозиції.

На відкриття виставки до бібліотеки завітали учні гімназії, викладачі, користувачі бібліотеки, містяни, а також заступник міського голови Дмитро Назаренко.

З вітальним словом до учасників презентації виступили директор приватної християнської гімназії «Елея» Марія Гуменюк, яка розповіла про техніку Кінусайга та Дмитро Назаренко, який висловив своє щире захоплення творчими роботами діток і побажав юному поколінню втілювати свої мрії та нових мистецьких звершень.

Надзвичайно зворушливо звучали виступи найменших вихованців, які розповідали про свої роботи та навіть зачитували вірші Лесі Українки, які надихнули їх на творчість. Дякуємо учням за теплі враження від картин та запрошуємо усіх містян насолодитися виставкою!

 

Виставка-пошана «Вони помирали, щоб жила Україна»

 

Вони помирали, щоб жила Україна
Виставка-пошана

 (до Дня Героїв Небесної Сотні)

Щорічно 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні — знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

        На знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у відділ краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи облаштовано виставку-пошану «Вони помирали, щоб жила Україна». Виставка знайомить користувачів з найтрагічнішими днями масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років, з героїчними подіями 11-річної давнини, подіями, які змінили перебіг історії нашої держави. Для користувачів підібрані різнопланові матеріали: документальні свідчення, спогади учасників, історичні дослідження, прозові та поетичні твори, хроніки, документи, фотоматеріали, журналістські розслідування, навіть унікальна книга з QR-кодами, за якими можна послухати записи розмов сепаратистів та російських найманців. Така підбірка дає можливість кожному бажаючому стати віртуальним учасником тих страшних подій, відчути серцем трагедію сотень людей, які захищали наше майбутнє і долю України.

Основна частина експозиції вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні - наших земляків-героїв, які віддали своє життя за рідну землю, за Україну.  Їм, мужнім, незламним українцям та їхнім побратимам, чиї душі на небесах, присвячений окремий розділ виставки.

У День Героїв Небесної Сотні ми прагнемо  увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України. Віддаймо ж шану їхнім подвигам! Слава Україні! Героям слава!

 

 

 

Екологічна мандрівка «Водно-болотні угіддя - золоті скарби Кам’янеччини»

 Водно-болотні угіддя - золоті скарби Кам’янеччини

Екологічна мандрівка

Щороку 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. З нагоди цієї дати у Кам’янець-Подільській центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи було проведено екологічну мандрівку «Водно-болотні угіддя - золоті скарби Кам’янеччини» для здобувачів освіти фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну.

 У нашому краї є два водно-болотних угіддя міжнародного значення – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). І саме тому Кам’янеччину обминають природні катаклізми, саме завдяки цим Міжнародним об’єктам в нашій місцевості так багато рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Виявляється, саме ці місцеві водно-болотні угіддя регулюють наш мікроклімат. А ще забезпе­чують нас прісною водою, водоплавних птахів – місцем проживання, червонокнижні рослини – сприятливими умовами для росту. 21 рік тому нашим двом угіддям було надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення.

Екологічний захід організовано спільно із Національним природним парком «Подільські Товтри». Провідні фахівці з екологічної освіти Національного природного парку Лілія Пасічник та Тетяна Мандзюк знайомили учасників мандрівки з красою та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Під час подорожі молодь дізналася, що «Бакотська затока» та «Пониззя річки Смотрич» виконують чимало екологічних функцій, багато з яких є дуже важливими для природокористування місцевих жителів. А ще вони необхідні для забезпечення краю прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водо­носних горизонтів. Заплави великих річок, зокрема річки Дністер, затримують води в періоди повеней, а частина води відводиться звивистими притоками. Вони регулюють мікроклімат, підтримують біогео­хімічні цикли, запобігають ерозії грунтів, сприяють їхньому формуванню, фіксації біоенергії, відтворенню і накопиченню поживних речовин, очищенню стоків, виконують біологічний контроль. Територія водно-болотного угіддя Бакотська затока сьогодні є одним із найкращих місць України для розвитку екотуризму.

Пізнавальною для усіх стала мультимедійна презентація «Мешканці водно-болотних угідь Кам’янеччини». Чудовим доповненням до заходу стала фотовиставка «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини», на якій представлені світлини природних пам’яток і мешканців наших заповідних територій з фондів Національного природного парку «Подільські Товтри».