Роду мого оберіг

Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ об’єднує нас у своїй любові до української культури та книги.

Ось і у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи зібралися люди, об’єднані своєю відданою любов’ю до нашої самобутньої культури. В стінах відділу краєзнавства відбулася чудова подія. Ми мали за честь приймати дивовижну майстриню-писанкарку Оксану Мулярчук та презентувати її персональну виставку робіт «Роду мого оберіг». Виставка представлена більш ніж 150-ма писанками, створеними за різними техніками: класична воскова техніка, техніка витравлювання оцтом, драпанка та інші. Писанки різних розмірів, кольорів та видів, як традиційні так і авторські, з різними орнаментами та елементами.

Ця виставка підготовлена в межах проєкту кафедри образотворчого і декоративного-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди «Наш сад божественних пісень».

На презентацію завітали викладачі кафедри ОДПМ і РТМ, наставники та натхненники майстрині-писанкарки, друзі, студенти, представники Кам’янець-Подільського осередку міжнародного руху спільнот «Віра і світло» та численні поціновувачі мистецтва виготовлення писанок. Слова вітання звучали від магістра та асистентки кафедри Наталі Мендерецької та друзів-студентів.

Славний ювілей мислителя в Україні відзначений багатьма знаковими подіями. Свій вклад у ювілейні заходи вносимо і ми, пошановуючи українського філософа і даруючи кам’янчанам та гостям нашого міста ось таку виставку символів та оберегів українського народу.

Запрошуємо усіх долучитись до давнього та трохи підзабутого мистецтва писанкарства на виставці робіт у відділі краєзнавства.

«Кам’янець – остання столиця УНР»

Історична година

Сьогоднішня зустріч для більшості користувачів центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи стала новим відкриттям нашого рідного Кам’янця-Подільського. Адже всі знають славнозвісну фортецю й замок, пам’ятки, якими наше місто прославилося далеко за межі не лише Поділля, а й України. Але Кам’янець-Подільський – це ще й коштовна скарбниця нашої української історичної пам’яті. Саме Кам’янцю-Подільському більш ніж сто років тому випало стати останньою столицею Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність.
Цим знаковим для нашої держави подіям була присвячена історична година «Кам’янець – остання столиця УНР», проведена для студентів фахового коледжу культури і мистецтв.
Направду цікавим та колоритним став виступ голови Кам’янець-Подільського об’єднання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Славка Полятинчука. Перед слухачами постав стрілець армії УНР в однострої тих років і його розповідь про становлення української державності у Кам’янці-Подільському на початку ХХ століття сприймалась з особливим інтересом.
З непідробним інтересом молодь переглядала фотосвітлини, на яких події столичного Кам’янця накладені на зображення сучасних місць та із здивуванням діти розкривали пізнавані для себе місця із нового, історичного ракурсу.
Доповнювала захід розгорнута виставка-вітрина, на полицях якої подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Історична година мала на меті донести підростаючому поколінню, що ми
маємо пам’ятати свою історію і винести з неї правильні висновки, щоб не повторювати помилок у майбутньому.

«Голод на Поділлі»

(до річниці Голодомору 1932 - 1933 рр.)

Краєзнавча година

Український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голод - це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Про це складно говорити, це страшно слухати, але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову. Саме з цією метою 21 листопада для студентів Кам’янець-Подільського будівельного коледжу, проведено краєзнавчу годину «Голод на Поділлі». Перед учнями виступили Венгрова Ольга Іванівна та Нестеренко Валерій Анатолійович, наукові співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які ознайомили присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, фактами Голодомору. Для учасників заходу провели огляд літератури книжкової виставки «Чорний птах гіркої пам`яті», під час якого бібліотекарі ознайомили присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору на Поділлі. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події на Хмельниччині, яка забрала мільйони життів безвинних людей.
Народ України у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Ми пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

 «Кам’янець – остання столиця УНР»

 Книжкова виставка

Чи багато з наших співвітчизників знають про те, що Кам’янець-Подільський в ХХ столітті був ще й столицею України? Не Харків, який столицею оголосили більшовики. А саме Кам’янець-Подільський став головним містом Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність більш ніж сто років тому. Кам’янець-Подільський підставив своє плече, коли Директорії та УНР було так тяжко в 1919 та 1920 роках.
Цим знаковим для нашої держави подіям присвячена книжкова виставка «Кам’янець – остання столиця УНР», розгорнута у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи.
На полицях подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Для ознайомлення представлено великий обсяг додаткових матеріалів, за якими можна здійснити подорож по знакових локаціях діяльності УНР у столичному Кам’янці. Адже сьогодні в Кам’янці-Подільському про ті події нагадують багато цікавих місць. Тут на Майдані Відродження члени Уряду Української Народної Республіки на чолі із самим Симоном Петлюрою приймали присягу на вірність народу України. А ще у Народному домі ім. Шевченка (Міський будинок культури) виступав славнозвісний Хор Олександра Кошиця. І коли Петлюра почув їхній божественний спів, він вирішив попри усі негаразди і нестачу коштів, відіслати цей хор в турне по Європі. Це були перші культурні дипломати, які подарували світові нашого «Щедрика».
Чи не найголовніший будинок столичного Кам’янця - особняк поміщиці Осавулової. Тут із серпня по листопад 1919 р. містилася резиденція Директорії, приймали офіційні делегації Великої Британії, Франції, США. Містом усе ще кружляють метеликами напівлегенди, напівбувальщини про те, як Симон Петлюра грав тут на роялі та на більярді.
Тож, сподіваємося, наша виставка стане не лише цікавим інформаційним об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна.

«Сонячна квітка Поділля»

День Краєзнавства

(до 85-річчя від дня народження Наталі Кащук)

25 жовтня виповнилося б 85 років від дня народження відомої української поетеси, нашої землячки Наталі Кащук, яка свої юнацькі й дитячі роки провела в Кам’янці-Подільському та дуже багато писала про наше місто. Протягом усього життя в своїй творчості вона керувалася словами Олеся Гончара «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем».

Наталя Кащук стала відомою поетесою саме завдяки Поділлю. Тут вона зустріла добрих, відданих своїй справі людей, які стали для неї дороговказом у життя, – Т.А. Сис, Є.М. Гінзбург. Це вони привели юну подолянку в літературу, як у храм, і допомогли злетіти над рідним краєм. Крила її виросли саме в Кам’янці-Подільському. І ми цим повинні пишатися.

Саме цього дня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки для студентів Кам’янець-Подільського фахового медичного коледжу було проведено День краєзнавства «Сонячна квітка Поділля». Розповів про життя і творчі віхи Наталі Кащук молодший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Андрій Павловський. Книжкова виставка «Кольори рідної землі» стало доповненням до розповіді спеціаліста.

Поетична спадщина мисткині безцінна, бо вона сповнена великої любові до своїх земляків, своєї землі. Рано пішла з життя поетеса, але залишила нам палкий подих своєї поезії, ніжність душі, сповнене любові серце.

Наталя Кащук неповторна. Її коротке життя – це подвиг, один із тих, що підносить людину в очах сучасників, робить її зіркою в очах нащадків.

Достойник честі Кость Солуха

зустріч-пам'ять

20 жовтня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи для учнів фахового медичного коледжу проведено зустріч-пам'ять «Достойник честі Кость Солуха». 

Кость один із засновників і перший та незмінний голова подільської “Просвіти” на зорі її заснування, один з найпрогресивніших лікарів свого часу,  громадський і культурний діяч та меценат. Саме Костянтину Солусі ми завдячуємо великій просвітницькій діяльності на Поділлі. Під його керівництвом просвітянське коло розгорнуло значну роботу із пропаганди українського друкованого слова, влаштування народних бібліотек, читалень, драматичних і хорових гуртків, розширення просвітницького руху, перекладу на рідну мову Євангелія, впровадження в навчальний процес церковнопарафіяльних шкіл української мови, історії та літератури з викладанням рідною мовою тощо.

Також для широкого загалу представлена книжкова виставка «Лікар та просвітянин Кость Солуха», яка знайомить користувачів із діяльністю Костя Григоровича  на теренах Поділля й Кам’янця-Подільського.