З історії міста

Коротка історична довідка

Кам’янець-Подільський знаходиться у південно-західній частині (48°40,5’ північної широти, 26°35’ східної довготи) України. Регіон – Поділля, Хмельницька область. Наявне населення міста станом на 01.01.2014 р. складає – 102,296 тис. осіб. Працездатного віку –
53,4 тис. осіб. Це, переважно, українці, а також росіяни, поляки, вірмени.

Місто Кам’янець-Подільський розташоване у центрі Волино-Подільської височини, на річці Смотрич – лівій притоці Дністра. Найдавнішою частиною міста є Старе місто, розташоване на півострові площею 121 га, що утворений петлею річки Смотрича. На його території розміщені унікальні архітектурні об’єкти, які відображають багатогранне історичне минуле архітектуру й культуру народів, що проживали в Кам’янці-Подільському.

Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам’янця, як і все середнє Подністров’я, заселяють слов’янські племена уличів і тиверців, що входили до складу Київської Русі.

Залишки слов’янських поселень, виявлені на території Старого замку та Старого міста, дають підстави стверджувати, що в ХІІ-ХІІІ ст. тут функціонувало місто Кам’янець, яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства.

У середині XIII ст. Поділля було загарбане монголо-татарськими завойовниками. У 1362 році Кам’янець ввійшов до складу Великого князівства Литовського і з цього часу формується як політичний і адміністративний центр Поділля.

Надане місту в 1374 році Магдебурзьке право і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів сприяло розвитку ремесел і торгівлі.

У 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі. З цього часу Кам’янець отримав статус королівського міста і був перетворений у досконалу і неприступну для ворогів фортецю.

У серпні 1672 року місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками. За Карловецьковою мирною угодою 1699 року Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам’янцем.

У 1793 році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам’янець став центром Подільської губернії.

У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. В 50-тих роках XIX ст. в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури – Степан Руданський та Анатолій Свидницький.

Із завершенням в 1874 році будівництва Новопланівського мосту межі міста значно розширились, розпочався розвиток «Нового міста», де зосередились державні та міські установи, учбові заклади.

Наприкінці XIX ст. у Кам’янці проживало майже 36 тисяч мешканців, а вже на початку XX ст. – 40 тисяч чоловік.

У роки боротьби за становлення української державності місто опинилось в центрі буремних подій. В 1918 році тут було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став Іван Огієнко. В 2008 році цей заклад був перейменований на Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

У червні 1919 року Кам’янець тимчасово стає столицею Української Народної Республіки. У 1923 році постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником.

В перші дні липня 1941 року Кам’янець-Подільський був окупований фашистськими загарбниками. Бомбардування міста під час війни та запеклі бої в березні 1944 року за визволення міста перетворили його в руїни.

В повоєнний час в Кам’янці-Подільському відбулись значні зміни: з’явилися великі промислові підприємства – цементний, кабельний, приладобудівний заводи, відкрились нові учбові заклади.

Справжньою гордістю Кам’янця-Подільського є 280 пам’яток історії, архітектури, природи та археології, що ставить наше місто в один ряд з найвідомішими культурними центрами Східної Європи.

В роки незалежності України відновлено церкви та костьоли, реставруються пам’ятки архітектури.

Щорічно тисячі туристів відвідують місто, щоб оглянути всесвітньовідому пам’ятку фортифікаційного мистецтва – Старий замок, гідротехнічні комплекси Польської та Руської брам, чисельні церкви та костьоли, відчути на його старовинних вуличках подих сивої давнини.

Унікальна історична і культурна спадщина, дивовижний симбіоз минувшини і сучасної цивілізації, переплетіння різних епох і культур забезпечують Кам’янцю-Подільському унікальність і велич, неповторний імідж міста-музею, що радо приймає гостей і щедро ділиться пам’яттю століть.

Дивись також  http://infomisto.com/uk/lviv/idei/vsi/ukraina-kamyanec-podilskyy