Виставка-досьє «Олімпіада Пащенко – просвітницька діячка Поділля»

 

 Олімпіада Пащенко –
 просвітницька діячка Поділля
Виставка-досьє

(до 145-річчя з дня народження педагогині,
громадсько-політичної, державної діячки)

З нагоди 145-річчя відомої педагогині, громадсько-політичної, державної діячки Олімпіади Пащенко у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Костя Солухи організовано іменну виставку-досьє.

Олімпіада Михайлівна Пащенко вписала назавжди своє ім’я в історію Української революції (1917 – 1921рр.). Педагог за освітою і покликанням, активна діячка «Просвіти», популярна лекторка, щира, невтомна українка, своїми неабиякими здібностями і цілеспрямованістю якнайкраще прислужила українському національному відродженню. Вона є видатною постаттю українського відродження часів УНР, активною діячкою державотворення, освітнього та просвітницького рухів.

Найплодотворнішою була її діяльність у Кам’янці – Подільському на посаді Голови Повітової Земської Управи, Голови Повітової Шкільної Ради, заступника голови «Просвіти», секретаря університетської комісії по відкриттю Кам’янець – Подільського державного Українського університету. Окрім того,

саме їй належить роль організатора українського шкільництва, яке вона «тримала весь час у своїх руках, від перших днів революції до ліквідації останньої Земської Управи». 

Ректор університету Іван Огієнко так оцінив роль Олімпіади Михайлівни у створенні закладу: «О. Пащенко завжди допомагала мені в тяжкій праці організації Кам’янецького університету, допомагала енергійно і самовіддано, притягуючи до праці всіх тих, що могли допомагати. Загальними людськими зусиллями всіх створено справді велике диво – Кам’янець-Подільський Державний Український Університет».

На виставці представлені інформаційні матеріали, аналітичні статті та дослідження її життєвого шляху та творчого доробку, яких не так уже й багато, адже значна частина документів тривалий час була закритою для вільного доступу й відповідно наукового аналізу.

У некролозі, написаному її сином Юрієм Шульмінським, зазначено: «Все своє життя, як учителька та письменниця Олімпіада Пащенко боролась за права української мови та несла поміч ближнім. Вона існуватиме далі в своїх творах, з яких промінюватиме для наступних поколінь людську мужність та добро».

 

 

Книжкова панорама «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця»

Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця
Книжкова панорама

(до 315-річчя від дня народження військового інженера,
архітектора, коменданта Кам’янецької фортеці) 

Його ім’я недаремно носить вулиця на Руських фільварках, на його честь є меморіальна дошка на Ратуші. Внесок Яна де Вітте (1709-1785) в архітектурне обличчя Кам’янця-Подільського середини – другої половини XVIII ст. важко переоцінити. Те, що залишилося в місті від його робіт, характеризує Яна де Вітте переважно як військового інженера, генерал-майора та коменданта фортеці. Але він був, безперечно, видатним архітектором свого часу і залишив Україні декілька шедеврів.

На думку фахівців, якби Вітте побудував лише один костел Божого Тіла домініканського монастиря у Львові, і того було б достатньо, щоб його ім'я було занесене до когорти найвизначніших європейських архітекторів. В творчому доробку митця ансамбль монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві, костели в Купині і Сидорові на Поділлі.

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки 8 липня з нагоди 315 - річного ювілею видатного архітектора та коменданта фортеці  Яна де Вітте  презентував    книжкову панораму  «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця».

Виставка знайомить із маловідомими фактами життя Яна де Вітте, із різними аспектами життя й діяльності, його архітектурну, політичну та військову діяльність у Кам’янці-Подільському та неоціненний вклад у розвиток та відбудову міста. Завдяки дослідженням останніх років ми можемо стверджувати, що Старе місто Кам'янця-Подільського, попри руйнації та перебудови останніх століть, в значній мірі є містом архітектора Яна де Вітте. Ось приблизний перелік перебудов його авторства, втілених для блага міста:

1769 року відновив діяльність Кам’янецької ливарні, у якій до 1772 року було відлито 61 гармату. Його зусиллями в др. пол. 18 ст. були приведені в належний стан кам'янецькі укріплення: посилив мурування Замкового Мосту, посилив браму Замкову, браму Польську, браму Руську, башту Баторія (Кушнірську)... 1771 року, коли розвалилася частина стіни Старого Замку, де Вітте негайно склав проект її відбудови, і роботи почалися вже на початку 1772 року.

Водночас із військовою службою проектував архітектурні споруди. Дослідники вважають, що в цьому переліку безумовно мають бути і кам'янецькі костели: перш за все – кафедральний Св. Апостолів Петра і Павла, домініканський монастир і костел Св. Миколая, кармелітський , тринітарійський костели. Під керівництвом Вітте проводилася реконструкція в'їздів в місто через башту Кушнірську (Стефана Баторія), Підзамецьку і Польну Брами.(Королівську).