Виставка-досьє «Олімпіада Пащенко – просвітницька діячка Поділля»

 

 Олімпіада Пащенко –
 просвітницька діячка Поділля
Виставка-досьє

(до 145-річчя з дня народження педагогині,
громадсько-політичної, державної діячки)

З нагоди 145-річчя відомої педагогині, громадсько-політичної, державної діячки Олімпіади Пащенко у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Костя Солухи організовано іменну виставку-досьє.

Олімпіада Михайлівна Пащенко вписала назавжди своє ім’я в історію Української революції (1917 – 1921рр.). Педагог за освітою і покликанням, активна діячка «Просвіти», популярна лекторка, щира, невтомна українка, своїми неабиякими здібностями і цілеспрямованістю якнайкраще прислужила українському національному відродженню. Вона є видатною постаттю українського відродження часів УНР, активною діячкою державотворення, освітнього та просвітницького рухів.

Найплодотворнішою була її діяльність у Кам’янці – Подільському на посаді Голови Повітової Земської Управи, Голови Повітової Шкільної Ради, заступника голови «Просвіти», секретаря університетської комісії по відкриттю Кам’янець – Подільського державного Українського університету. Окрім того,

саме їй належить роль організатора українського шкільництва, яке вона «тримала весь час у своїх руках, від перших днів революції до ліквідації останньої Земської Управи». 

Ректор університету Іван Огієнко так оцінив роль Олімпіади Михайлівни у створенні закладу: «О. Пащенко завжди допомагала мені в тяжкій праці організації Кам’янецького університету, допомагала енергійно і самовіддано, притягуючи до праці всіх тих, що могли допомагати. Загальними людськими зусиллями всіх створено справді велике диво – Кам’янець-Подільський Державний Український Університет».

На виставці представлені інформаційні матеріали, аналітичні статті та дослідження її життєвого шляху та творчого доробку, яких не так уже й багато, адже значна частина документів тривалий час була закритою для вільного доступу й відповідно наукового аналізу.

У некролозі, написаному її сином Юрієм Шульмінським, зазначено: «Все своє життя, як учителька та письменниця Олімпіада Пащенко боролась за права української мови та несла поміч ближнім. Вона існуватиме далі в своїх творах, з яких промінюватиме для наступних поколінь людську мужність та добро».

 

 

Книжкова панорама «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця»

Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця
Книжкова панорама

(до 315-річчя від дня народження військового інженера,
архітектора, коменданта Кам’янецької фортеці) 

Його ім’я недаремно носить вулиця на Руських фільварках, на його честь є меморіальна дошка на Ратуші. Внесок Яна де Вітте (1709-1785) в архітектурне обличчя Кам’янця-Подільського середини – другої половини XVIII ст. важко переоцінити. Те, що залишилося в місті від його робіт, характеризує Яна де Вітте переважно як військового інженера, генерал-майора та коменданта фортеці. Але він був, безперечно, видатним архітектором свого часу і залишив Україні декілька шедеврів.

На думку фахівців, якби Вітте побудував лише один костел Божого Тіла домініканського монастиря у Львові, і того було б достатньо, щоб його ім'я було занесене до когорти найвизначніших європейських архітекторів. В творчому доробку митця ансамбль монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві, костели в Купині і Сидорові на Поділлі.

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки 8 липня з нагоди 315 - річного ювілею видатного архітектора та коменданта фортеці  Яна де Вітте  презентував    книжкову панораму  «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця».

Виставка знайомить із маловідомими фактами життя Яна де Вітте, із різними аспектами життя й діяльності, його архітектурну, політичну та військову діяльність у Кам’янці-Подільському та неоціненний вклад у розвиток та відбудову міста. Завдяки дослідженням останніх років ми можемо стверджувати, що Старе місто Кам'янця-Подільського, попри руйнації та перебудови останніх століть, в значній мірі є містом архітектора Яна де Вітте. Ось приблизний перелік перебудов його авторства, втілених для блага міста:

1769 року відновив діяльність Кам’янецької ливарні, у якій до 1772 року було відлито 61 гармату. Його зусиллями в др. пол. 18 ст. були приведені в належний стан кам'янецькі укріплення: посилив мурування Замкового Мосту, посилив браму Замкову, браму Польську, браму Руську, башту Баторія (Кушнірську)... 1771 року, коли розвалилася частина стіни Старого Замку, де Вітте негайно склав проект її відбудови, і роботи почалися вже на початку 1772 року.

Водночас із військовою службою проектував архітектурні споруди. Дослідники вважають, що в цьому переліку безумовно мають бути і кам'янецькі костели: перш за все – кафедральний Св. Апостолів Петра і Павла, домініканський монастир і костел Св. Миколая, кармелітський , тринітарійський костели. Під керівництвом Вітте проводилася реконструкція в'їздів в місто через башту Кушнірську (Стефана Баторія), Підзамецьку і Польну Брами.(Королівську).

 

Виставка-портрет «Монументальність таланту Володимира Січинського»

 

Монументальність таланту
 Володимира Січинського

Виставка-портрет

(до 130-річчя від дня народження історика, графіка,
літературознавця та мистецтвознавця)

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки  20 червня  з нагоди 130 - річного ювілею видатного українського історика, графіка, літературознавця та мистецтвознавця   Володимира Січинського  презентував    виставку – портрет «Монументальність таланту Володимира Січинського».

З  метою популяризації спадщини Володимира Січинського, уродженця Кам’янця-Подільського, сина батька історії Поділля Юхима Сіцінського, який, будучи подвижником Української революції 1917-1920 та української еміграції Західної Європи і Америки 1920-початку 1960 років, здобув міжнародне наукове визнання як учений-історик, археограф, краєзнавець і етнолог, поділлєзнавець, мистецтвознавець, художник-графік, архітектор і зодчий, публіцист, талановитий педагог України та її діаспори, сформувався як палкий патріот та ідеолог незалежності й соборності Української держави.

Виставка живопису Славка Полятинчука «Український Всесвіт»

 

 Український Всесвіт 
Виставка живопису Славка Полятинчука 

  Кам`янецький край багатий своїми талантами, яскравими та цікавими особистостями. Свою долю з ним пов`язали Степан Руданський та Федір Маківчук, Володимир Самійленко та Микита Годованець. Цей перелік можна продовжувати до безкінечності, але сьогодні мова піде про художника-аматора, барда, журналіста, експерта в організації фестивалів, художніх пленерів, скульптурних симпозіумів, концертів та розважальних заходів, автора чотирьох збірок гумористичних оповідань, голови місцевого осередку «Просвіта»  Славка Полятинчука.

       «Славко Полятинчук – вродить, де б його не «посіяли». То серед художників, то з артистами, то між літераторів. Усюди – свій», – так писала свого часу про нього Віра Шпильова. І це чистісінька правда!

Для багатьох кам’янчан стало відкриттям, що, крім усіх вищеназваних талантів, пан Славко ще й художник-аматор, талановитий автор багатьох картин. Сьогодні у відділі  краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи відбулось відкриття виставки живописних робіт пана Вячеслава «Український Всесвіт».

Добірка увібрала в себе пейзажі, натюрморти, портрети. Робот просякнуті увагою до барв та деталей, до українських краєвидів та типажів. Вони розкрили внутрішній світ митця – такий багатий і, як завжди, неповторний.

Під час заходу сам автор, з притаманним йому гумором, розповів як він створює свої картини, що його надихає і чим він живе. А ще присутні змогли насолодитись бардівським виконанням авторських пісень Славка Полятинчука та поставлених на музику віршів Тараса Шевченка.

Гості, що завітали на свято, сказали багато теплих слів винуватцю події. Тож, якщо і ви хочете поринути у світ гармонії та різнобарв’я фарб і відтінків, у світ добра та злагоди, приходьте на виставку «Український Всесвіт» до центральної бібліотеки імені Костя Солухи!

Виставка живопису "Краса і неповторність Подільських Товтр"

 

Краса і неповторність Подільських Товтр

Виставка живопису

У відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно з Національним природним парком "Подільські Товтри" у співпраці з Кам'янець-Подільським  фаховим коледжем культури і мистецтв  представлено виставку живопису «Краса і неповторність Подільських Товтр». Студенти та викладачі коледжу - майбутні дизайнери та художники, побували на рекреаційній ділянці "Давня Бакота", та закарбували неповторні краєвиди на полотнах і папері.

Сьогодні ми всі стали частинкою плану збереження природи, адже настільки важливою є наступність поколінь. А ще надзвичайно важливо - зупинити втрату біорізноманіття, яке відбувається наразі. Попри війну ми продовжуємо проводити природоохоронні заходи. Вони допомагають нам усім не тільки відчути природу, а й зрозуміти її.

У пейзажах, які писали учасники пленеру, - неповторність нашого краю, його краса і вічність .

 

Краєзнавчий калейдоскоп «Природні дива рідного краю»

 

 Природні дива рідного краю
        Краєзнавчий калейдоскоп

(до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища) 

У безмежній красі та глибині історії Україна розкриває свою ідентичність через визначні місця, які стали національними символами та культурною спадщиною.  Кам’янеччина багата природними ландшафтами та культурними об’єктами, що мають свою власну неповторну історію. Вони заповнюють кожен куточок нашого краю.

            Щоб дізнатись про ті неповторні місця, які втілюють красу та дух України через призму визначних об’єктів у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи представлено краєзнавчий калейдоскоп «Природні дива рідного краю» (до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища). Кожне місце розкриває сторінку унікальної історії нашої малої батьківщини.

 Затоплене село Бакота – це чарівне місце, що розташоване майже 50 км від Кам’янця-Подільського. Перші відомості про Бакоту датуються 1024 роком в літописах, але розкопки вказують на наявність поселень  язичників на цих територіях значно раніше. Сучасною Бакотою є територія на березі Дністра, що входить до національного парку «Подільські Товтри». Печерний монастир, лікувальні джерела, заспокійлива тиша приваблюють туристів з усього світу.

Щедро обдарувала матінка-природа Подільську землю славнозвісними карстовими печерними лабіринтами. Майже сто печер – великих і малих: Кришталева здивує оздобами залів і доступна для всіх категорій відвідувачів, Оптимістична – найдовша гіпсова печера,  Вертеба – «Наддністрянська Помпея» - єдиний на Україні підземний музей трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е), Озерна – знаменита кришталево чистими голубими озерами.

Печера Атлантида відома спелеологам усього світу, інформація про неї є у багатьох спеціалізованих міжнародних довідниках, каталогах та енциклопедіях.  В Україні цінність Атлантиди також визнана державою – ще у 1970 році печера отримала статус пам’ятки природи місцевого значення.

Дива природи краю чекають на Вас!

 

#Патріотичний_вернісаж_Борці_за_волю_України

#_Подільська_центральна_міська_бібліотека_імені_Костя_Солухи_відділ_краєзнавства

 

Патріотичний вернісаж «Борці за волю України»

Борці за волю України

Патріотичний вернісаж

(до Дня Героїв)

В Україні щорічно 23 травня відзначають День героїв. Це свято встановлено на честь українських вояків – борців за волю України, передусім, лицарів Київської Русі, козаків, повстанців, українських січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та діячів ОУН.

День Героїв – це день тих, хто боровся і захищав Україну. До здобуття Україною незалежності свято відзначалося підпільно.

Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: "Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня".

Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні у визвольній боротьбі віддали своє життя такі кращі сини України XX століття: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

На знак вшанування пам’яті полеглих патріотів України у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи розгорнуто інформаційну виставку «Борці за волю України». На полицях представлено документи про  борців за волю України, які ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, За останні роки до списку героїв додалися учасники Революції гідності та українці, які здійснили подвиг під час російсько-української війни на Донбасі.

Відзначення Дня Героїв – свідчення твердої волі українського народу. Ми повинні пам’ятати наших героїв – борців за волю України.  Щоб в кожному дні року можна було про Героїв сказати, що вони "хоч полягли, живуть".