Історична година «Жінка, якою пишаємося»

 Жінка, якою пишаємося
Історична година 
(до 170-річчя Софії Федорівни Русової – педагога, теоретика дошкільного виховання, публіциста, громадської діячки)

18 лютого виповнюється 170 років пам’ятній постаті українського патріотичного руху, вченій із світовим ім’ям - Софії Федорівні Русовій. Софія Русова розробила концепцію української національної системи освіти та національного виховання. Вона - засновниця перших дитячих садків в Україні, професор, подвижниця жіночого руху, Голова Всесвітнього Союзу Українок, член уряду Української Народної Республіки – понад шість десятиліть свого життя вона присвятила справі дошкілля.

Особливим періодом життя та подвижницької праці цієї Жінки був Кам’янець-Подільський. Після остаточного розгрому більшовиками УНР, Софія зосередила свою діяльність у Кам’янці-Подільскому, який став новою столицею республіки.

У жовтні 1919 року в Кам'янці-Подільському засновано громадсько-політичну організацію — «Союз українок», Софія Русова очолила його культурний сектор. На запрошення І. Огієнка, ректора Кам`янець-Подільского університету, викладає у закладі педагогіку. Просвітниця входила до Міністерства освіти Української Народної Республіки і за доби Центральної Ради, і Гетьманату, і Директорії.

Однак коли комуністичний режим дістався Поділля, яскравий карє`рний шлях Русової обірвався. Педагог зневірилась у можливості національного відродження України. Переслідування з боку нової влади змушує її емігрувати. Софія Русова змушена була назавжди покинути Україну:

«Прощай, рідна, дорога Україно. Кидаю тебе з одним палким бажанням усі свої старі сили віддати на визволення Твого народу, щоб знову пишалася Ти й волею, і наукою, і багатством».

Вшановуючи пам'ять цієї великої постаті в історії нашої України, у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для учнівської молоді було проведено історичну годину «Жінка, якою пишаємося». Запрошені ознайомилися із яскравими фактами життя та творчості Софії Русової, окремо було висвітлено кам’янецькі роки нелегкої праці відомої діячки, а переглядаючи презентаційний фільм, відвідувачі змогли пізнати на світлинах та коротких кадрах сімейні фото ювілярки, її робочі будні та політичні події того часу. Додатковий матеріал, представлений на книжковій виставці, задовольнив усіх, хто бажав більш детально дізнатися багатогранну та унікальну біографію Софії Федорівни.

Музичний вернісаж «Ліричне сопрано Поділля»

 Ліричне сопрано Поділля
Музичний вернісаж
(до 80-річчя Майї Антонівни Печенюк –
співачки, педагога, музикознавця, краєзнавця)

15 лютого відзначатиме ювілей Майя Печенюк – професорка кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, кандидатка педагогічних наук, володарка не лише міської відзнаки «Честь і шана», а й ліричного, виразного сопрано. Голос Майї Антонівни знайомий усім кам’янчанам. У пані Майї довгий список нагород і відзнак: відмінниця освіти України, лауреатка обласної премії в галузі музичного мистецтва ім. В. Заремби, володарка знаку С. Русової, членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки краєзнавців України.

Вона не лише педагогиня та співачка, а й краєзнавиця, авторка монографій і методичних посібників, має  понад сотню публікацій з проблем музичної педагогіки та культури, з них 75 наукового і 20 навчально-методичного характеру.

З нагоди славного ювілею співачки, педагогині та науковиці у центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи презентовано музичний вернісаж «Ліричне сопрано Поділля». До виставки включено інформаційні матеріали, в яких йдеться про наукову та педагогічну діяльність професорки, а також авторські видання з фондів книгозбірні. Особливо цінним для користувачів, музикознавців і педагогів є біографічнорепертуарний довідник Майї Антонівни «Музиканти Кам’янеччини», в якому подано життєпис композиторів, співаків, іструменталістів, педагогів музики з кінця XIX по нинішнє століття, чиї долі пов’язані з Кам’янеччиною.

Коли ця тендітна, осяяна світлою посмішкою жінка з’являється на сцені, усе навкруг світлішає. Глядачі радо приймають тепло інтонацій її срібного голосу, її сердечну щедрість. Майя Печенюк, де б вона не виступала, завжди співала так, наче вона представляє світу свою рідну землю, нашу Україну. Цьому завжди навчає і своїх студентів, у цьому тепер секрет і їх успіхів. Дати своїм учням якомога більше – таке кредо професора Печенюк.

 

Екологічна подорож «Дві перлини Кам’янеччини»

 Дві перлини Кам’янеччини

Екологічна подорож

(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)

2 лютого, на честь дня підписання у 1971 році в м. Рамсар (Іран) Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світі.

Рамсарська конвенція захищає тисячі водно-болотних угідь у всьому світі і станом на 2010 рік їх було понад 1674 загальною площею  понад 212 мільйон гектарів. В Україні під захистом Конвенції знаходиться 50 водно-болотних угідь України, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. На сьогоднішній день 96% українських Рамсарських угідь постраждали від війни.

У нашому краї є два водно-болотних угіддя міжнародного значення – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Про біорізноманіття наших заповідних територій дізнавалася учнівська молодь на екологічній подорожі «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини», який 3 лютого проходив у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Захід організовано спільно із Національним природним парком «Подільські Товтри».

На бібліотечній активності учні ознайомилися з цікавою інформацію про водно-болотні угіддя рідного краю, їх роль у існуванні біологічного різноманіття та природоохоронну діяльність НПП «Подільські Товтри».

Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи про водно-болотні угіддя нашого краю, які охороняються Рамсарською угодою – «Пониззя річки Смотрич» та «Бакотська затока».

 

 

 

 

 

 

 

 

Арт-галерея "Талант світлий і щедрий"

 Арт-галерея
Талант світлий і щедрий
(до 120-річчя відомого художника Сергія Кукурузи)

3 лютого виповнюється 120 років відомому художнику-графіку Сергію Кукурузі, життя та творчість якого тісно пов’язані з Кам'янцем-Подільським.

Сергій Васильович народився на Кам’янеччині (с. Подільське). Навчався у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі у відомого художника Володимира Гагенмейстера. Згодом доля закинула художника аж до Казахстану, куди він був направлений на поселення після відбуття терміну покарання (репресований у 1941, реабілітований у 1972, за деякими даними 1963).

Саме тут, на чужині, остаточно сформувався талант митця, прийшли пошана і визнання. Сергій Васильович був єдиним художником у Казахстані, який працював у техніці кольорової ліногравюри та екслібрису.

Проте цей далекий край так і не зміг стати для художника рідною домівкою. В одному із листів до українського художника та педагога Дмитра Брика Кукуруза писав: «Думки та душа моя на Поділлі, там, де розпочиналось моє життя».

 «Чи стану я жителем Кам’янця-Подільського, не знаю, – писав художник у наступному листі, – я не шукаю вигоди чи кращих умов, вони у мене є і тут. Але місце, де пройшли моє дитинство і юність – дорожче».

У 1972 р. художник повертається в Україну на рідне Поділля та назавжди поселяється в Кам’янці-Подільському. В місті над Смотричем Сергій Васильович викладав у дитячій художній школі, займався творчістю і багато подорожував. Подорожуючи мальовничими куточками подільського краю, художник створив різнопланові серії гравюр: «Пам’ятники Великій Вітчизняній війні», «Кам’янець-Подільський цементний завод», «Архітектурні пам’ятки Поділля», «Пам’ятки вірменської архітектури в м. Кам’янці-Подільському», «Кам’янеччина в минулому і сучасному», «Кам’янець-Подільський. Збірна серія», «Види річки Дністер» (затоплені міста після побудови Могилів-Подільської ГЕС), «Тваринний комплекс колгоспу «Україна», с. Устя» та інші.

Графічна творчість Сергія Кукурузи багатогранна. Творчий доробок митця складає понад дві з половиною тисячі робіт: станкова і книжкова графіка, агітаційний плакат, оформлення журналів і газет. Він з впевненістю працював у різноманітних графічних техніках – офорті і літографії, ліногравюри та ксилографії. Митець також захоплювався створенням книжкових знаків – екслібрисів, яких нараховується у його колекції понад 150, виготовлених на дереві та лінолеумі.

З нагоди ювілею митця у Кам’янець-Подільській центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи 2 лютого презентовано арт-галерею «Талант світлий і щедрий». На виставці відвідувачі можуть не лише ознайомитися з життєвим і творчим шляхом  Сергія Кукурузи, а й насолодитися його творчістю. У відділі краєзнавства зберігається чимала кількість графічних робіт митця, люб’язно подаровані свого часу художником бібліотеці і які до сьогодні дбайливо зберігаються у фондах книгозбірні. На ліногравюрах С.Кукурузи зображені архітектурні пам'ятки Поділля, природа краю, окрема колекція - портрети відомих діячів Кам'янеччини: В.Розвадовський, У.Кармалюк, М.Годованець, В.Гагенмейстер та ін. Запрошуємо до ознайомлення.