Фотовиставка «Ласкава посмішка весни»

 «Ласкава посмішка весни»

 Фотовиставка

    В рамках акції «Збережемо первоцвіти», яку щороку організовує Національний природний парк «Подільські Товтри», у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи відбулася презентація фотовиставки «Ласкава посмішка весни». На світлинах презентовано ранньовесняні квіти – первоцвіти, які зростають на території нашого краю – анемона лісова, горицвіт весняний, конвалія, медунка темна, первоцвіт весняний, Петрів хрест, печіночниця, підсніжник, проліска дволиста, рябчик гірський, ряст, сон великий, фіалка запашна, фіалка триколірна, цибуля ведмежа, шафран Гейфеля. Запрошуємо до перегляду.

День дарування книг

    День дарування книг у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи продовжується! Дякуємо нашому постійному партнеру ДУБІНСЬКОМУ ВОЛОДИМИРУ АНАТОЛІЙОВИЧУ, першому проректору КПНУ ім. Івана Огієнка, за чергове поповнення наших фондів цінними галузевими виданнями!

Патріотичний вернісаж «Злетіли в небо чисті душі»

«Злетіли в небо чисті душі»

Патріотичний вернісаж

(до Дня Героїв Небесної Сотні)

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

На знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України відділ краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи презентує патріотичний вернісаж «Злетіли в небо чисті душі». Виставка знайомить користувачів з героїчними подіями 10-річної давнини, подіями, які змінили перебіг історії нашої держави. Для користувачів підібрані різнопланові матеріали: документальні свідчення, спогади учасників, історичні дослідження, прозові та поетичні твори, хроніки, документи, фотоматеріали, журналістські розслідування, навіть унікальна книга з QR-кодами, за якими можна послухати записи розмов сепаратистів та російських найманців. Така підбірка дає можливість кожному бажаючому стати віртуальним учасником тих страшних подій, відчути серцем трагедію сотень людей, які захищали наше майбутнє і долю України.

Основна частина експозиції вшановує пам'ять про тих, хто віддав за незалежність України найцінніше – власне життя. Тут розміщено інформацію про наших земляків-учасників Революції Гідності, які загинули на Майдані під час Революції Гідності.

Герої Небесної Сотні прийняли перший бій у війні, яка триває донині. Уже впродовж 10 років на фронтах російсько-української війни наші військовослужбовці дають відсіч підступному ворогові, продовжуючи справу Героїв Небесної Сотні. Зі зброєю в руках вони захищають територіальну цілісність держави, забезпечуючи нам мирне небо над головою. Віддаймо ж шану їхнім подвигам!

 Слава Україні! 

Героям слава!

 

 

 

Історична година «Основний документ самоврядування Кам’янця»

«Основний документ самоврядування Кам’янця»

Історична година
(до 650-річчя отримання містом Магдебурзького права) 

У 2024 році ми відзначаємо 650-річчя надзвичайної події – Кам’янець з рук литовських князів Коріатовичів отримав Магдебурзьке право. Магдебурзьке право – унікальне явище в історії середньовічної Європи. Цей документ надав Кам’янцю право на самоврядування та особливий юридичний статус, сприяв розвитку та процвітанню нашого міста.

З нагоди цієї дати відділ краєзнавства центральної міської бібліотеки ім. К. Солухи підготував історичну годину «Основний документ самоврядування Кам’янця». Гості бібліотеки - ліцеїсти Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військовою підготовкою - прослухали крутезну історію про унікальність нашого міста і вкотре переконалися, що ми живемо у краї з виключно неповторною історичною, культурною і економічною спадщиною. Перед ліцеїстами з лекцією «Історія Магдебурзького права м. Кам’янець-Подільський» виступила наукова співробітниця Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Жанна Карбовська, яка розповіла про історію, структуру Магдебурзького права на Поділлі та самоврядування в м. Кам’янці-Подільському, як магдебурзьке право вплинуло на розвиток нашого міста, а також були розглянуті історико-правові особливості запровадження магдебурзького права як системи міського самоврядування.

Учасники заходу дізналися чергові історичні факти про те, що Кам’янець-Подільський знову тримав першість, хоч і мова про 14 століття. Ми раніше, а точніше на 120 років швидше за Київ і на 70 років швидше за Мукачево, отримали надважливий документ, який поставив наше місто в один ряд з багатьма розвинутими середньовічними європейськими містами Німеччини, Польщі, Чехії, Литви та українськими - Львовом, Володимиром, Луцьком та ін. Даний документ дає беззаперечні підстави говорити про те, що Кам’янець-Подільський один із ключових урбаністичних центрів краю уже з XIV століття. 

Корисним доповненням історичної години були презентація "Магдебурзьке право – унікальне явище в історії середньовічної Європи" та книжкова виставка «Магдебурзьке право» на якій представлені матеріали про історію Магдебурзького права в м. Кам’янці-Подільському.

Цінуємо та пізнаємо унікальність рідного міста разом із бібліотекою!

Екологічний майданчик «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини»

«Водно-болотні угіддя Кам’янеччини»

Екологічний майданчик

(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)

Щороку 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. В Україні є 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською угодою, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. Це різноманітні угіддя – від морських заток до торфовищ Полісся, від витоків річок на вершинах гір до глибин печер, наповнених водою.

У нашому краї є два водно-болотних угіддя міжнародного значення – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Про біорізноманіття наших заповідних територій дізнавалися здобувачі освіти фахового медичного коледжу на екологічному майданчику «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини», який 2 лютого проходив у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Захід організовано спільно із Національним природним парком «Подільські Товтри»(провідний фахівець з екологічної освіти Олена Дем’янова).

На майданчику студенти ознайомилися з  цікавою  інформацію про водно-болотні угіддя рідного краю, їх роль у існуванні біологічного різноманіття та природоохоронну діяльність НПП «Подільські Товтри». Пізнавальною для усіх стала відео презентація «Мешканці водно-болотних угідь Кам’янеччини», яка вкотре підкреслила красу та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Захоплюючою стала гра «Вгадай тварину», в рамках якої діти розділились на дві команди, одні малювали – інші відгадували мешканців нашого заповідного парку. Розважилися учасники і на квесті «Знайди і впізнай», який знайомив із водоплавними птахами, які можна зустріти на водно-болотних угіддях нашого краю.

Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи про водно-болотні угіддя нашого краю, які охороняються Рамсарською угодою – «Пониззя річки Смотрич» та «Бакотська затока».

 

 

 

Творча виставка робіт вихованців міської дитячої художньої школи

 

Творча виставка робіт вихованців міської
 дитячої художньої школи

 15 січня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи відкрилась виставка творчих робіт вихованців міської дитячої художньої школи, на якій представлені роботи найменших діток – учнів початкових класів (викладачі Українець С.В. та Грабовська Х.В.).

Виставка не обмежена тематично, тож тут є де розгулятися дитячій фантазії. Наймолодші вихованці відкривають перед нами новий світ – незнайомий, несподіваний, трохи таємничий. Це – рідна природа  з безмежними краєвидами, це – високе прозоре небо, це – прості звичайні люди з їх почуттями, та казкові герої. Вони малюють усе, що їх хвилює, усе що радує і тривожить. У малюнках діти втілюють свої мрії і бажання, вони різні за стилем та наповненням, виконані олівцями, фарбами чи фломастерами.

Чудовий, різнобарвний та емоційний світ дитячої художньої творчості відкривається на стендах нашої експозиції. Ознайомитись із роботами запрошуємо протягом лютого місяця в стінах бібліотеки.

 

Краєзнавчий об’єктив "Майстер співомовок Степан Руданський"

 

 "Майстер співомовок Степан Руданський"

Краєзнавчий об’єктив

(до 190-річчя з дня народження)

6 січня виповнюється 190-років з дня народження нашого славетного земляка - відомого українського поета, співця козацького гумору та лікаря за фахом Степана Руданського.

За свою історію у Кам’янець-Подільському  жили та творили багато відомих постатей, ім’я яких навічно закарбувалося в історії. Одним із цих постатей і є Степан Руданський, який перебував у Кам'янці з 1849 по 1855-і роки, під час навчання у Подільській духовній семінарії. У юного семінариста Руданського було дуже цікаве захоплення – він любив бувати на ярмарках, слухав мову простих людей та записував різноманітні історії, прислів’я, приказки, бувальщини, пісні.
    У Кам’янці-Подільському відбулося становлення Степана як поета. У Кам’янці, він почав писати свої перші твори та сформував дві рукописні збірки «Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии», перша з яких містила «сумні і веселі пісні», а друга - «пісні козацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські, весільні, великодні і так собі».
    У Кам’янці Степан Руданський зустрів і своє перше кохання, якому вона відповідала взаємністю. Саме тоді він пише також ліричну поезію, пронизану прекрасним почуттям кохання.
    З нагоди 190-літнього ювілею у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи було презентовано виставку-краєзнавчий об’єктив «Майстер співомовок Степан Руданський». На полицях на огляд користувачів представлено твори поета, матеріали про життя та творчість. Окремий розділ знайомить із кам’янецьким періодом, чи не найкращим, який Степанові Руданському подарувала доля: золота пора юності, перше кохання, перші спроби на літературній ниві…