Патріотичний нон-стоп «Моя Україна - єдина та вільна»

 Моя Україна - єдина та вільна

Патріотичний нон-стоп

(до Дня Незалежності України) 

З нагоди 33 річниці проголошення незалежності України відділ краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи провів патріотичний нон-стоп «Моя Україна-єдина та вільна». Захід проходив на Алеї вишиванки і складався із таких активностей:

    - патріотична вітрина «Це моя країна - Україна». На виставці представлено книги, що ведуть нас шляхами боротьби, випробувань та перемог нашої країни, розкривають тернистий шлях становлення української державності.

     - фотовиставка «Незалежна Україна», де були представлені роботи кам’янецький фотомитців.

    - інтерактивні ігри: пазл «Склади карту України», інтелектуальна вікторина «Моя країна – Україна», під час яких відвідувачі могли перевірити свої знання з історії і географії рідної країни і навзаєм дізнатися різні цікавинки та родзинки про регіони України.

Усі відвідувачі патріотичного нон-стопу отримали презенти від книгозбірні та заряд святкового настрою.

 

Виставка-пошана «Берегиня українського духу»

 Берегиня українського духу
Виставка-пошана

(до 80-річчя Є. Сохацької – 
літературознавиці та педагогині) 

З нагоди 80-річного ювілею знаної в місті і далеко за його межами літературознавиці та педагогині Євгенії Сохацької у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи організовано виставку-пошану «Берегиня українського духу». Приємно, що на презентацію виставки до бібліотеки на гостину завітала сама пані Євгенія і отримала від працівників книгозбірні вітання з ювілеєєм, а бібліотекарі - задоволення від спілкування із відомою землячкою!

Євгенія Іванівна – кандидат філологічних наук, професор кафедри історії української літератури та компаративістики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відмінник освіти України, лауреат міської відзнаки «Честь і шана» і всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, багаторічний керівник міського осередку Товариства української мови, Всеукраїнського Товариства Івана Огієнка (1993-2014 рр), очолювала Кам'янець-Подільську  міську організацію “Просвіта”.

Під час нового українського відродження Євгенія Сохацька організувала першу в Україні наукову конференцію, присвячену 110-річчю від дня народження Огієнка (1992). І тоді ж, наприкінці 80-х — на початку 90-х, відкрила його ім’я для багатьох своїх співвітчизників. І вже тоді відстоювала на всіх рівнях необхідність перейменування Кам’янця-Подільського педінституту в університет і присвоєння йому ім’я Івана Огієнка.

         Прагнучи висвітлити життєвий та творчий шлях цієї видатної жінки, на виставці представлені матеріали із збірників, монографій, наукових праць та публікації в періодичних виданнях, які висвітлюють її світогляд і патріотичну

позицію, викладацьку та наукову діяльність, неоціненний вклад пані Євгенії у становлення новітнього огієнкознавства та становлення національної української ідеї в рідному краї.

Окремий розділ розміщує наукові доробки вченої-патріотки, педагогині-професіоналки, безмежно відданій українській справі. Окрім друкованих видань, тут представлені рукописні матеріали з особистого фонду Євгенії Іванівни, які свого часу були люб’язно подаровані нашій книгозбірні відомою землячкою. 

Виставка-досьє «Олімпіада Пащенко – просвітницька діячка Поділля»

 

 Олімпіада Пащенко –
 просвітницька діячка Поділля
Виставка-досьє

(до 145-річчя з дня народження педагогині,
громадсько-політичної, державної діячки)

З нагоди 145-річчя відомої педагогині, громадсько-політичної, державної діячки Олімпіади Пащенко у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Костя Солухи організовано іменну виставку-досьє.

Олімпіада Михайлівна Пащенко вписала назавжди своє ім’я в історію Української революції (1917 – 1921рр.). Педагог за освітою і покликанням, активна діячка «Просвіти», популярна лекторка, щира, невтомна українка, своїми неабиякими здібностями і цілеспрямованістю якнайкраще прислужила українському національному відродженню. Вона є видатною постаттю українського відродження часів УНР, активною діячкою державотворення, освітнього та просвітницького рухів.

Найплодотворнішою була її діяльність у Кам’янці – Подільському на посаді Голови Повітової Земської Управи, Голови Повітової Шкільної Ради, заступника голови «Просвіти», секретаря університетської комісії по відкриттю Кам’янець – Подільського державного Українського університету. Окрім того,

саме їй належить роль організатора українського шкільництва, яке вона «тримала весь час у своїх руках, від перших днів революції до ліквідації останньої Земської Управи». 

Ректор університету Іван Огієнко так оцінив роль Олімпіади Михайлівни у створенні закладу: «О. Пащенко завжди допомагала мені в тяжкій праці організації Кам’янецького університету, допомагала енергійно і самовіддано, притягуючи до праці всіх тих, що могли допомагати. Загальними людськими зусиллями всіх створено справді велике диво – Кам’янець-Подільський Державний Український Університет».

На виставці представлені інформаційні матеріали, аналітичні статті та дослідження її життєвого шляху та творчого доробку, яких не так уже й багато, адже значна частина документів тривалий час була закритою для вільного доступу й відповідно наукового аналізу.

У некролозі, написаному її сином Юрієм Шульмінським, зазначено: «Все своє життя, як учителька та письменниця Олімпіада Пащенко боролась за права української мови та несла поміч ближнім. Вона існуватиме далі в своїх творах, з яких промінюватиме для наступних поколінь людську мужність та добро».

 

 

Книжкова панорама «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця»

Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця
Книжкова панорама

(до 315-річчя від дня народження військового інженера,
архітектора, коменданта Кам’янецької фортеці) 

Його ім’я недаремно носить вулиця на Руських фільварках, на його честь є меморіальна дошка на Ратуші. Внесок Яна де Вітте (1709-1785) в архітектурне обличчя Кам’янця-Подільського середини – другої половини XVIII ст. важко переоцінити. Те, що залишилося в місті від його робіт, характеризує Яна де Вітте переважно як військового інженера, генерал-майора та коменданта фортеці. Але він був, безперечно, видатним архітектором свого часу і залишив Україні декілька шедеврів.

На думку фахівців, якби Вітте побудував лише один костел Божого Тіла домініканського монастиря у Львові, і того було б достатньо, щоб його ім'я було занесене до когорти найвизначніших європейських архітекторів. В творчому доробку митця ансамбль монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві, костели в Купині і Сидорові на Поділлі.

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки 8 липня з нагоди 315 - річного ювілею видатного архітектора та коменданта фортеці  Яна де Вітте  презентував    книжкову панораму  «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця».

Виставка знайомить із маловідомими фактами життя Яна де Вітте, із різними аспектами життя й діяльності, його архітектурну, політичну та військову діяльність у Кам’янці-Подільському та неоціненний вклад у розвиток та відбудову міста. Завдяки дослідженням останніх років ми можемо стверджувати, що Старе місто Кам'янця-Подільського, попри руйнації та перебудови останніх століть, в значній мірі є містом архітектора Яна де Вітте. Ось приблизний перелік перебудов його авторства, втілених для блага міста:

1769 року відновив діяльність Кам’янецької ливарні, у якій до 1772 року було відлито 61 гармату. Його зусиллями в др. пол. 18 ст. були приведені в належний стан кам'янецькі укріплення: посилив мурування Замкового Мосту, посилив браму Замкову, браму Польську, браму Руську, башту Баторія (Кушнірську)... 1771 року, коли розвалилася частина стіни Старого Замку, де Вітте негайно склав проект її відбудови, і роботи почалися вже на початку 1772 року.

Водночас із військовою службою проектував архітектурні споруди. Дослідники вважають, що в цьому переліку безумовно мають бути і кам'янецькі костели: перш за все – кафедральний Св. Апостолів Петра і Павла, домініканський монастир і костел Св. Миколая, кармелітський , тринітарійський костели. Під керівництвом Вітте проводилася реконструкція в'їздів в місто через башту Кушнірську (Стефана Баторія), Підзамецьку і Польну Брами.(Королівську).

 

Виставка-портрет «Монументальність таланту Володимира Січинського»

 

Монументальність таланту
 Володимира Січинського

Виставка-портрет

(до 130-річчя від дня народження історика, графіка,
літературознавця та мистецтвознавця)

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки  20 червня  з нагоди 130 - річного ювілею видатного українського історика, графіка, літературознавця та мистецтвознавця   Володимира Січинського  презентував    виставку – портрет «Монументальність таланту Володимира Січинського».

З  метою популяризації спадщини Володимира Січинського, уродженця Кам’янця-Подільського, сина батька історії Поділля Юхима Сіцінського, який, будучи подвижником Української революції 1917-1920 та української еміграції Західної Європи і Америки 1920-початку 1960 років, здобув міжнародне наукове визнання як учений-історик, археограф, краєзнавець і етнолог, поділлєзнавець, мистецтвознавець, художник-графік, архітектор і зодчий, публіцист, талановитий педагог України та її діаспори, сформувався як палкий патріот та ідеолог незалежності й соборності Української держави.

Виставка живопису Славка Полятинчука «Український Всесвіт»

 

 Український Всесвіт 
Виставка живопису Славка Полятинчука 

  Кам`янецький край багатий своїми талантами, яскравими та цікавими особистостями. Свою долю з ним пов`язали Степан Руданський та Федір Маківчук, Володимир Самійленко та Микита Годованець. Цей перелік можна продовжувати до безкінечності, але сьогодні мова піде про художника-аматора, барда, журналіста, експерта в організації фестивалів, художніх пленерів, скульптурних симпозіумів, концертів та розважальних заходів, автора чотирьох збірок гумористичних оповідань, голови місцевого осередку «Просвіта»  Славка Полятинчука.

       «Славко Полятинчук – вродить, де б його не «посіяли». То серед художників, то з артистами, то між літераторів. Усюди – свій», – так писала свого часу про нього Віра Шпильова. І це чистісінька правда!

Для багатьох кам’янчан стало відкриттям, що, крім усіх вищеназваних талантів, пан Славко ще й художник-аматор, талановитий автор багатьох картин. Сьогодні у відділі  краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи відбулось відкриття виставки живописних робіт пана Вячеслава «Український Всесвіт».

Добірка увібрала в себе пейзажі, натюрморти, портрети. Робот просякнуті увагою до барв та деталей, до українських краєвидів та типажів. Вони розкрили внутрішній світ митця – такий багатий і, як завжди, неповторний.

Під час заходу сам автор, з притаманним йому гумором, розповів як він створює свої картини, що його надихає і чим він живе. А ще присутні змогли насолодитись бардівським виконанням авторських пісень Славка Полятинчука та поставлених на музику віршів Тараса Шевченка.

Гості, що завітали на свято, сказали багато теплих слів винуватцю події. Тож, якщо і ви хочете поринути у світ гармонії та різнобарв’я фарб і відтінків, у світ добра та злагоди, приходьте на виставку «Український Всесвіт» до центральної бібліотеки імені Костя Солухи!

Виставка живопису "Краса і неповторність Подільських Товтр"

 

Краса і неповторність Подільських Товтр

Виставка живопису

У відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно з Національним природним парком "Подільські Товтри" у співпраці з Кам'янець-Подільським  фаховим коледжем культури і мистецтв  представлено виставку живопису «Краса і неповторність Подільських Товтр». Студенти та викладачі коледжу - майбутні дизайнери та художники, побували на рекреаційній ділянці "Давня Бакота", та закарбували неповторні краєвиди на полотнах і папері.

Сьогодні ми всі стали частинкою плану збереження природи, адже настільки важливою є наступність поколінь. А ще надзвичайно важливо - зупинити втрату біорізноманіття, яке відбувається наразі. Попри війну ми продовжуємо проводити природоохоронні заходи. Вони допомагають нам усім не тільки відчути природу, а й зрозуміти її.

У пейзажах, які писали учасники пленеру, - неповторність нашого краю, його краса і вічність .