Екологічна подорож «Дві перлини Кам’янеччини»

 Дві перлини Кам’янеччини

Екологічна подорож

(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)

2 лютого, на честь дня підписання у 1971 році в м. Рамсар (Іран) Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світі.

Рамсарська конвенція захищає тисячі водно-болотних угідь у всьому світі і станом на 2010 рік їх було понад 1674 загальною площею  понад 212 мільйон гектарів. В Україні під захистом Конвенції знаходиться 50 водно-болотних угідь України, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. На сьогоднішній день 96% українських Рамсарських угідь постраждали від війни.

У нашому краї є два водно-болотних угіддя міжнародного значення – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб.

Про біорізноманіття наших заповідних територій дізнавалася учнівська молодь на екологічній подорожі «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини», який 3 лютого проходив у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Захід організовано спільно із Національним природним парком «Подільські Товтри».

На бібліотечній активності учні ознайомилися з цікавою інформацію про водно-болотні угіддя рідного краю, їх роль у існуванні біологічного різноманіття та природоохоронну діяльність НПП «Подільські Товтри».

Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи про водно-болотні угіддя нашого краю, які охороняються Рамсарською угодою – «Пониззя річки Смотрич» та «Бакотська затока».

 

 

 

 

 

 

 

 

Фотовиставка "Водно-болотні угіддя Кам'янеччини"

 Водно-болотні угіддя Кам'янеччини
Фотовиставка

На відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь у відділі краєзнавства розгорнуто фотовиставку  «Водно-болотні угіддя Кам’янеччини», на якій представлені фотосвітлини природних пам’яток і мешканців наших заповідних територій з фондів Національного природного парку «Подільські Товтри».

 

Арт-галерея "Талант світлий і щедрий"

 Арт-галерея
Талант світлий і щедрий
(до 120-річчя відомого художника Сергія Кукурузи)

3 лютого виповнюється 120 років відомому художнику-графіку Сергію Кукурузі, життя та творчість якого тісно пов’язані з Кам'янцем-Подільським.

Сергій Васильович народився на Кам’янеччині (с. Подільське). Навчався у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі у відомого художника Володимира Гагенмейстера. Згодом доля закинула художника аж до Казахстану, куди він був направлений на поселення після відбуття терміну покарання (репресований у 1941, реабілітований у 1972, за деякими даними 1963).

Саме тут, на чужині, остаточно сформувався талант митця, прийшли пошана і визнання. Сергій Васильович був єдиним художником у Казахстані, який працював у техніці кольорової ліногравюри та екслібрису.

Проте цей далекий край так і не зміг стати для художника рідною домівкою. В одному із листів до українського художника та педагога Дмитра Брика Кукуруза писав: «Думки та душа моя на Поділлі, там, де розпочиналось моє життя».

 «Чи стану я жителем Кам’янця-Подільського, не знаю, – писав художник у наступному листі, – я не шукаю вигоди чи кращих умов, вони у мене є і тут. Але місце, де пройшли моє дитинство і юність – дорожче».

У 1972 р. художник повертається в Україну на рідне Поділля та назавжди поселяється в Кам’янці-Подільському. В місті над Смотричем Сергій Васильович викладав у дитячій художній школі, займався творчістю і багато подорожував. Подорожуючи мальовничими куточками подільського краю, художник створив різнопланові серії гравюр: «Пам’ятники Великій Вітчизняній війні», «Кам’янець-Подільський цементний завод», «Архітектурні пам’ятки Поділля», «Пам’ятки вірменської архітектури в м. Кам’янці-Подільському», «Кам’янеччина в минулому і сучасному», «Кам’янець-Подільський. Збірна серія», «Види річки Дністер» (затоплені міста після побудови Могилів-Подільської ГЕС), «Тваринний комплекс колгоспу «Україна», с. Устя» та інші.

Графічна творчість Сергія Кукурузи багатогранна. Творчий доробок митця складає понад дві з половиною тисячі робіт: станкова і книжкова графіка, агітаційний плакат, оформлення журналів і газет. Він з впевненістю працював у різноманітних графічних техніках – офорті і літографії, ліногравюри та ксилографії. Митець також захоплювався створенням книжкових знаків – екслібрисів, яких нараховується у його колекції понад 150, виготовлених на дереві та лінолеумі.

З нагоди ювілею митця у Кам’янець-Подільській центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи 2 лютого презентовано арт-галерею «Талант світлий і щедрий». На виставці відвідувачі можуть не лише ознайомитися з життєвим і творчим шляхом  Сергія Кукурузи, а й насолодитися його творчістю. У відділі краєзнавства зберігається чимала кількість графічних робіт митця, люб’язно подаровані свого часу художником бібліотеці і які до сьогодні дбайливо зберігаються у фондах книгозбірні. На ліногравюрах С.Кукурузи зображені архітектурні пам'ятки Поділля, природа краю, окрема колекція - портрети відомих діячів Кам'янеччини: В.Розвадовський, У.Кармалюк, М.Годованець, В.Гагенмейстер та ін. Запрошуємо до ознайомлення.

Краєзнавче знайомство «Подільський губернський комісар»

 Подільський губернський комісар
Краєзнавче знайомство
(до 140-річчя з дня народження В. К. Приходька –
українського громадсько-політичного і державного діяча)

Віктор Кіндратович Приходько (1886-1982) – один з чільних діячів українського руху в краї у 1906–1920 рр., який пройшов шлях від діяча Подільської “Просвіти” (з 1906 р.) до голови Подільського земства (1918– 1920 рр.) та товариша міністра фінансів УНР (1922-1923).

Саме Віктор Приходько - національно свідомий українець, активний представник місцевого самоврядування, великий прихильник національно-культурного розвитку українства – відіграв надзвичайно велику роль в історії становлення Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Він не лише підтримував ідею українського університету, а й докладав чималих зусиль для її практичної реалізації.

         З нагоди 140-річчя  нашого видатного діяча у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи відбулася презентація виставки-краєзнавчого знайомства «Подільський губернський комісар». На полицях для ознайомлення користувачів виставлено матеріали про активного члена відомої на теренах України Подільської “Просвіти”, знаного українського громадсько-політичного і державного діяча. Тут зібрані спогади його сучасників, новітні публікації про Віктора Кіндратовича, очільне місце займає портрет голови Подільського земства, який лише один зберігся для нащадків. Окрема увага приділена книзі-спомину самого Віктора Приходька «З історії повстання українського університету в Кам’янці на Поділлі», для користувача будуть цікаві оригінальні погляди науково-освітнього діяча на процес заснування та діяльності цього освітнього закладу Поділля.

Сьогодні ми повертаємо в нашу історію багато імен, без пізнання яких неможливе відродження української нації та української науки, освіти, культури. Постать Віктора Приходька належить саме до таких постатей, які мають стати нашою гордість та національним надбанням.

 

Виставка-пошана «Воїн гідності»

 Воїн гідності
Виставка-пошана
(до 65-річчя Анатолія Корнєєва – Героя України,
громадського діяча, активіста Революції Гідності)

23 січня подолянину Анатолію Корнєєву, Герою України (посмертно), учаснику Революції гідності, одного із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня», виповнилося б 65 років. З початку Революції Гідності Анатолій Петрович брав активну участь у акціях протесту в Камʼянці-Подільському та на Євромайдані у Києві. Нашого земляка вбито пострілом снайпера 20 лютого 2014 р. на вулиці Інститутській. На першу річницю Майдану в Мистецькому Арсеналі Анатолія Корнєєва (посмертно) нагороджено Зіркою Героя України. Імʼям Корнєєва названо вулиці у Камʼянці-Подільському та с. Руда, а також встановлено меморіальну дошку на фасаді Рудської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, де навчався Анатолій Петрович.

Вшановуючи пам'ять нашого земляка, у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи презентовано виставку-пошану «Воїн гідності». Матеріали виставки розповідають про непересічну долю простого українця, нашого земляка, який загинув на Майдані та ціною власного життя змінив хід історії України. Зі сторінок книг та інших інформаційних видань користувачі знайомилися з непересічною особистістю,  Рудським сільським головою, патріотом, люблячим батьком і чоловіком Анатолієм Корнєєвим.

День краєзнавства «Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення»

 Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення
День краєзнавства
(до 120-річчя з часу заснування товариства «Просвіта» на Поділлі)

У грудні 1905 р. у Кам’янці-Подільському було організоване, а у квітні-травні 1906 р. зареєстровано Подільське товариство «Просвіта», яке займає найпочесніше місце в історії національної української культури. Її головною метою є утвердження української національної ідеї, державної української мови, відродження історичної пам’яті та формування національної свідомості.

Товариство у Подільській губернії виникло в період революційних подій 1905-1907 рр. і об’єднало навколо себе передовсім нечисленну місцеву українську церковну та світську інтелігенцію на чолі з лікарем Костем Григоровичем Солухою. Упродовж двох років «Просвітою» було створено мережу організацій в різних населених пунктах Поділля. Її головною метою було утвердження української національної ідеї, державної української мови, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості.

Найвідоміша громадська організація вже 120 років провадить свою просвітянську справу й досі переконливим словом несе в народ знання української мови, історії, традицій та звичаїв рідного народу, знання про віру, культуру, свою націю.

З нагоди славного ювілею Товариства в книгозбірні було організовано День краєзнавства. Протягом Дня відвідувачі бібліотеки знайомилися з діяльністю «Просвіти» з полиць експозиції «Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення». Виставка складалася з двох розділів: «Подільська «Просвіта» : 1906–2026 роки» та «Подільська «Просвіта» в іменах». Пропонований матеріал розкривав історію становлення різних етапів 120-річної діяльності організації, сучасні напрямки діяльності «Просвіти», досягнення та завдання, які стоять перед просвітянами в умовах, викликаних війною. Окремий розділ висвітлював інформацію про організаторів та найактивніших членів-просвітян різних років – О. Білоусова, С. Іваницького, Т. Павловського, К. Солуху, Ю. Сіцінського, В. Стиранкевича, М. Трублаєвича, В.Приходька та ін.

Особливо динамічно та інформативно відбулася активність, в якій прийняли участь діючі члени Просвіти та голова ГО «Кам'янець-Подільське об'єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Вячеслав Полятинчук. Учасники заходу дізналися про успішні та цікаві проекти, над якими працюють просвітяни, зацікавилися планами на прийдешній рік та охоче приєдналися до привітань сучасному керманичу Товариства, який у січні святкує славний 65-річний ювілей.

 

Персональна виставка «Науковець, краєзнавець, педагог»

Науковець, краєзнавець, педагог
Персональна виставка
(до 80-річчя Лева Васильовича Баженова –
вченого-історика, краєзнавця, доктора історичних наук)

1 січня інтелектуальна спільнота Хмельниччини відзначає 80-річчя одного з видатних постатей в історії української науки - доктора історичних наук, професора кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, відомого кам’янчанина, історика, педагога і громадсько-наукового діяча, академіка Української академії історичних наук Лева Баженова виповнилося. Лев Васильович був талановитим і мудрим науковцем, Людиною і Громадянином, який служив людям та суспільству. Він надихав своїм оптимізмом, енергійністю та позитивним поглядом на життя. Його погляд завжди був упевнений, стриманий, але дуже простий і світлий.

У науковому доробку Лева Баженова чільне місце посідають дослідження краєзнавчого характеру. Особливий акцент науковець спрямував на вивчення подільського краю та долі людей, причетних до історії регіону. Саме цей акцент краєзнавчих студій дозволив досліднику повернути з небуття цілу низку імен і доль дослідників-краєзнавців, яких радянська влада намагалася витерти з історичної пам’яті нашого народу. Науковий доробок вченого складає понад 400 наукових робіт і  30 монографій.

З нагоди вагомого ювілею науковця у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи презентовано персональну виставку «Науковець, краєзнавець, педагог». Виставка знайомить з основними віхами життєвого шляху вченого, напрямкам його діяльності, науковою та педагогічною спадщиною. На полицях представлені праці Лева Баженова різних років видання з фондів бібліотеки, документи про його творчий і життєвий шлях та критичні статті, матеріали про наукову, педагогічну, організаторську, громадську діяльність.

Всі бажаючі мають змогу ознайомитися з невеликою частиною наукових праць із величезного доробку Л.В.Баженова, які зберігаються у фондах центральної міської бібліотеки.