Історичний урок «Свобода крізь терновий шлях»

Свобода крізь терновий шлях
Історичний урок
(до Міжнародного дня визволення 
в’язнів нацистських концтаборів)

11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах. Щорічно в цей день і Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень.

Цій сумній даті, був присвячений історичний  урок «Свобода крізь терновий шлях», проведений 9 квітня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для здобувачів освіти медичного фахового коледжу. Про жахливі події тих років з молоддю вела розмову завідувачка сектору «Старий замок» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ірина Лехіцька.

Із уроку співробітника музею-заповідника, яка супроводжувалася презентаційним матеріалом,  присутні дізналися про види нацистських в’язниць Європи загалом та Кам’янця-Подільського зокрема, про військові табори Поділля, яких на території краю було побудовано аж 17.

Надзвичайно вразили дітей жахливі відомості про знищення, тортури та експерименти з в’язнями у нацистських таборах. Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, які переживало людство. Пам’ятаймо ж нацистські злочини, щоб не повторилась трагедія ІІ Світової війни.

 

Історична книжкова виставка «Місто в окупації»

 Місто в окупації
Історична книжкова виставка
(до Дня вигнання нацистських окупантів з міста)

26 березня Кам’янець-Подільський відзначає 82-ту річницю вигнання нацистських окупантів з міста. Саме цього дня 1944 р. військами 1-го Українського фронту, внаслідок Чернівецько-Проскурівської наступальної операції, місто Кам'янець-Подільський було звільнено від нацистських окупантів. Активні бої за Кам'янець-Подільський розпочалися ще 5 березня 1944 року, радянські війська штурмували місто з трьох напрямків, бої були важкими і кровопролитними. Бойові дії в Кам’янці-Подільському наприкінці березня 1944 року – це унікальні події навіть у світовій військовій історії. Саме тут, в районі Кам’янця, було розгромлено єдину у Вермахті артилерійську дивізію. Саме тут, між Проскуровом і Кам’янцем, діяло унікальне з’єднання важких танків. 25 березня 1944 року, о 5 годині вечора, після 10-хвилинної артпідготовки і 12 залпів «катюш» радянські війська пішли у наступ. Уже до 10 вечора німецькі війська були знищені. 26 березня напівзруйноване місто було звільнене від нацистів, на зміну одній окупаційній владі прийшла інша.

На відзначення 82-ї річниці події, 26 березня в центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи з метою вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні було презентовано історичну книжкову виставку «Місто в окупації». На полицях виставки користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися із чорно-білими світлинами поруйнованого Кам’янця та хронікою подій 25-26 березня 1944 року. Тут зібрані наукові, художні, документальні, публіцистичні та інші видання і документи про історичні події ІІ Світової війни на Поділлі, які допоможуть розібратися у хронології подій і краще зрозуміти те, що ж відбувалося у ті роки в нашому місті. Особливу увагу завжди привертають відскановані фото страшних руйнувань Кам’янця-Подільського, які залишились після важких боїв та за часи окупації. Було зруйновано 90% історичної забудови Старого міста. У 1941 році, відступаючи, радянські війська зруйнували за собою Новопланівський міст, інші стратегічні об’єкти. У 1944 році під час відступу нацистські війська застосовували тактику «спаленої землі», руйнуючи промислові об'єкти, склади та адміністративні будівлі. І саме на цих світлинах ми бачимо той масштаб розрухи, який мало місто в березні 1944 року.

Літературні зустрічі (в рамках поетичного фестивалю «Поділля ОРEN»)

Літературні зустрічі
(в рамках поетичного фестивалю «Поділля ОРEN»)

20 березня у центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи в рамках поетичного фестивалю "Поділля-Open" відбулися літературні зустрічі. В затишній залі відділу краєзнавства зібралися ті, хто любить поезію, аби познайомитися, поспілкуватися, почитати свої вірші, обмінятися новими виданнями та враженнями від фестивалю. В теплій та дружній атмосфері маститі письменники та починаючі автори мали змогу почастуватися, відпочити та насолодитися творчою атмосферою. 

 

День краєзнавства «Природні скарби Подільських Товтр»

 Природні скарби Подільських Товтр
День краєзнавства
(до Всесвітнього дня водних ресурсів 
та Міжнародного дня лісів)

 

 У березні вся світова спільнота відзначає Міжнародний день Землі (22 березня) та Міжнародний день лісів (21 березня), щоб нагадати всім жителям планети про важливість збереження нашої планети та її ресурсів.  

Міжнародний день Землі був запропонований у 1969 році американським сенатором Гейлордом Нельсоном як реакція на серію екологічних катастроф. Перший офіційний День Землі відбувся 22 квітня 1970 року.

Міжнародний день лісів в усьому світі відзначається 21 березня (International Day of Forests), який був проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 28 листопада 2012 року і вперше відзначався 21 березня 2013 року. Метою Міжнародного дня лісів є покращення поінформованості людства щодо цінності дерев та лісів, заклик до створення заходів з відновлення й захисту лісу, залучення до розумного використання природних ресурсів.

Зараз це Дні світового масштабу, які об'єднують людей з метою підкреслення проблем екології, привернення уваги до потреб збереження природи. В цей день люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми.

З цієї нагоди у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки ім. Костя Солухи було організовано День інформації «Туристичними стежками Подільських Товтр» спільно зі спеціалістами НПП «Подільські Товтри».

Протягом Дня відвідувачі бібліотеки знайомилися з інформаційними матеріалами про природні скарби Подільських Товтр, на території яких ми маємо щастя жити. Про біорізноманіття наших заповідних територій, їх сьогоднішній екологічний стан та заходи, що організовуються природозахисниками задля збереження природи нашого краю знайомили відповідні різнопланові документи, представлені на книжковій виставці «Природа нашого краю», де бібліотечні матеріали доповнювалися документальними підбірками з фондів Національного природного парку.

Про значення води в нашому житті, про природні ресурси нашого краю та їх екологічний стан гості бібліотеки дізнавалися з розповіді провідних фахівців з екологічної освіти НПП «Подільські Товтри». На заході для кращого засвоєння інформації використовувалося багато інтерактивних матеріалів, ігри, конкурси, презентації. Учнівська молодь активно брала участь в пропонованих активностях, демонструвала непогану обізнаність у темі лекції.

 

 

Екологічна бесіда «Первоцвіти нашого краю»

 Первоцвіти нашого краю
Екологічна бесіда

4 березня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи спільно з працівниками НПП «Подільські Товтри», для учнів  ліцею №1 було проведено екологічну бесіду «Первоцвіти нашого краю». Учні переглянули фільм про першоцвіти Кам'янеччини, послухали легенди нашого краю про провісників весни, грали в екологічні ігри.

Доповнення заходу стала фотовиставка "Ласкава посмішка весни", яка присвячена природоохоронній акції "Збережемо первоцвіти".  На виставці представлено світлини різноманіття першоцвітів нашого краю, буклети та інформаційні матеріали про важливість вивчення, збереження та охорони тендітних провісників весни.

Відвідувачі почули багато пізнавальної інформації про рідкісні та зникаючі види рослин, які занесені до Червоної книги України та зрозуміли основні причини зменшення кількості багатьох видів та потребу їх збереження та закликали до охорони і збереження первоцвітів. Рідкісні квіти можуть зникнути зовсім.

 

Історична година «Жінка, якою пишаємося»

 Жінка, якою пишаємося
Історична година 
(до 170-річчя Софії Федорівни Русової – педагога, теоретика дошкільного виховання, публіциста, громадської діячки)

18 лютого виповнюється 170 років пам’ятній постаті українського патріотичного руху, вченій із світовим ім’ям - Софії Федорівні Русовій. Софія Русова розробила концепцію української національної системи освіти та національного виховання. Вона - засновниця перших дитячих садків в Україні, професор, подвижниця жіночого руху, Голова Всесвітнього Союзу Українок, член уряду Української Народної Республіки – понад шість десятиліть свого життя вона присвятила справі дошкілля.

Особливим періодом життя та подвижницької праці цієї Жінки був Кам’янець-Подільський. Після остаточного розгрому більшовиками УНР, Софія зосередила свою діяльність у Кам’янці-Подільскому, який став новою столицею республіки.

У жовтні 1919 року в Кам'янці-Подільському засновано громадсько-політичну організацію — «Союз українок», Софія Русова очолила його культурний сектор. На запрошення І. Огієнка, ректора Кам`янець-Подільского університету, викладає у закладі педагогіку. Просвітниця входила до Міністерства освіти Української Народної Республіки і за доби Центральної Ради, і Гетьманату, і Директорії.

Однак коли комуністичний режим дістався Поділля, яскравий карє`рний шлях Русової обірвався. Педагог зневірилась у можливості національного відродження України. Переслідування з боку нової влади змушує її емігрувати. Софія Русова змушена була назавжди покинути Україну:

«Прощай, рідна, дорога Україно. Кидаю тебе з одним палким бажанням усі свої старі сили віддати на визволення Твого народу, щоб знову пишалася Ти й волею, і наукою, і багатством».

Вшановуючи пам'ять цієї великої постаті в історії нашої України, у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для учнівської молоді було проведено історичну годину «Жінка, якою пишаємося». Запрошені ознайомилися із яскравими фактами життя та творчості Софії Русової, окремо було висвітлено кам’янецькі роки нелегкої праці відомої діячки, а переглядаючи презентаційний фільм, відвідувачі змогли пізнати на світлинах та коротких кадрах сімейні фото ювілярки, її робочі будні та політичні події того часу. Додатковий матеріал, представлений на книжковій виставці, задовольнив усіх, хто бажав більш детально дізнатися багатогранну та унікальну біографію Софії Федорівни.

Музичний вернісаж «Ліричне сопрано Поділля»

 Ліричне сопрано Поділля
Музичний вернісаж
(до 80-річчя Майї Антонівни Печенюк –
співачки, педагога, музикознавця, краєзнавця)

15 лютого відзначатиме ювілей Майя Печенюк – професорка кафедри методики музичного виховання, вокалу і хорового диригування Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, кандидатка педагогічних наук, володарка не лише міської відзнаки «Честь і шана», а й ліричного, виразного сопрано. Голос Майї Антонівни знайомий усім кам’янчанам. У пані Майї довгий список нагород і відзнак: відмінниця освіти України, лауреатка обласної премії в галузі музичного мистецтва ім. В. Заремби, володарка знаку С. Русової, членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки краєзнавців України.

Вона не лише педагогиня та співачка, а й краєзнавиця, авторка монографій і методичних посібників, має  понад сотню публікацій з проблем музичної педагогіки та культури, з них 75 наукового і 20 навчально-методичного характеру.

З нагоди славного ювілею співачки, педагогині та науковиці у центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи презентовано музичний вернісаж «Ліричне сопрано Поділля». До виставки включено інформаційні матеріали, в яких йдеться про наукову та педагогічну діяльність професорки, а також авторські видання з фондів книгозбірні. Особливо цінним для користувачів, музикознавців і педагогів є біографічнорепертуарний довідник Майї Антонівни «Музиканти Кам’янеччини», в якому подано життєпис композиторів, співаків, іструменталістів, педагогів музики з кінця XIX по нинішнє століття, чиї долі пов’язані з Кам’янеччиною.

Коли ця тендітна, осяяна світлою посмішкою жінка з’являється на сцені, усе навкруг світлішає. Глядачі радо приймають тепло інтонацій її срібного голосу, її сердечну щедрість. Майя Печенюк, де б вона не виступала, завжди співала так, наче вона представляє світу свою рідну землю, нашу Україну. Цьому завжди навчає і своїх студентів, у цьому тепер секрет і їх успіхів. Дати своїм учням якомога більше – таке кредо професора Печенюк.