понеділок, 1 червня 2026 р.

Виставка-information
«Справа життя Ольги Пламеницької»
(до 70-річчя Ольги Анатоліївни Пламеницької – української архітекторки-реставраторки, історикині архітектури)

2 червня наукова спільнота Кам’янця-Подільського відзначає 70-літній ювілей відомої української науковиці, архітекторки-реставраторки, кандидатки архітектури, директорки Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України Ольги Пламеницької. 

Понад сорок років свого життя Ольга Анатоліївна віддала служінню архітектурі та науці, вивченню фортифікаційного мистецтва Поділля доби Середньовіччя та ранньомодерного часу, архітектури, містобудування і фортифікацій Кам’янця-Подільського. А ще стала авторкою історико-архітектурних опорних планів і проєктів зон охорони Кам’янця-Подільського та Сутківців, що на Ярмолинеччині, а також програми консерваційно-реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків та Замкового мосту в Кам’янці-Подільському та багатьох наукових праць і досліджень, які мають стосунок до історії міста. А ще - дослідницею гіпотетичного Амадоцького озера. Близько 200 наукових публікацій, путівників, 5 монографій, серед яких неперевершена праця «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець», вийшли з-під легкого пера авторки. Окрім того, вона є співавторкою дако-римської гіпотези про заснування Кам’янця-Подільського.

З нагоди славного ювілею дослідниці у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи презентовано виставку-information «Справа життя Ольги Пламеницької». На полицях презентовано біографічні матеріали, наукові праці та дослідження історикині, чисельні креслення та плани Замкового мосту в Кам’янці-Подільському, Кам’янець-Подільського замку (Башти Нова Західна, Денна, Ласька, Комендантська No 2, Чорна, Північні оборонні мури, Північна батарея), Келій кляштору францисканців у Кам’янці-Подільському, Польської брами в Кам’янці-Подільському (Надбрамна башта, Барбакан) та інші дослідження Ольги Пламеницької, які мають стосунок до історії міста. Очільне місце на виставці займає фундаментальне видання «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець», в якому представлено нову концепцію еволюції міcта-фортеці в контексті розвитку європейської фортифікації та досліджено виникнення, формування і занепад легендарної фортеці з ІІ до кінця ХVІІІ ст.

 





пʼятниця, 22 травня 2026 р.

Виставка інсталяція «Бібліотека – свідок і творець історії краю»

 Бібліотека – свідок і творець історії краю
Виставка інсталяція
(до 160 років з часу заснування
Кам'янець-Подільської публічної бібліотеки)

Цьогоріч наша бібліотека святкує поважний ювілей – 160 років з моменту заснування Кам’янець-Подільської публічної бібліотеки. Протягом більш ніж півтора століття вона була не лише сховищем знань, але й осередком культурного життя Кам’янця-Подільського.

14 січня 1866 року у Кам’янці-Подільському з’явилася перша міська публічна бібліотека, заснування якої відіграло важливу роль у розвитку освіти і науки. Заклад було створено рішенням царського уряду під назвою Кам’янець-Подільська російська публічна бібліотека.

За свою історію книгозбірня багато разів змінювала назву. Кам’янець-Подільська центральна міська бібліотека імені Костя Солухи – саме під такою назвою тепер вона відома кам’янчанам. Розташована у самому центрі міста, на початку вулиці Князів Коріатовичів, наша книгозбірня - невід’ємна частина культурного та суспільного життя краю.

В рамках святкування 160-річчя бібліотеки, відділом краєзнавства було представлено виставку-інсталяцію «Бібліотека – свідок і творець історії краю» користувачі знайомились з історичним поступом закладу, переглядаючи фотоальбоми і окремі світлини, які висвітлюють бібліотечні події з середини ХХ століття.

Ідуть роки, минають десятиліття, але і сьогодні  бібліотека залишається інформаційним, культурним та просвітницьким центром регіону. Але, як і раніше, бібліотека - це неповторна атмосфера, нові цікаві книжки і широке коло читачів та щирих вірних друзів.




середа, 20 травня 2026 р.

Книжкова виставка «Герої нескореної країни»

 Герої нескореної країни
Книжкова виставка
(до Дня Героїв)

23 травня Україна відзначає День Героїв — щорічне свято, встановлене на честь українських вояків-борців за самостійну соборну Українську державу. Це свято вшановує пам'ять борців за волю та незалежність України: лицарів Київської Русі, козаків, Січових стрільців, повстанців та героїв сучасної російсько-української війни, які сотні років поспіль виборюють право бути вільними.

На знак вшанування пам’яті полеглих патріотів України у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи розгорнуто книжкову виставку «Герої нескореної країни». На полицях представлено документи про борців за волю України, які ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, а також тих, хто сьогодні захищає рідну Україну на передовій. Окремий розділ присвячений нашим землякам, які віддали своє життя за рідну землю. Нові українські художні, документальні, історичні інформаційні видання розкривають користувачам яскраві приклади незламності кам’янецьких Героїв усіх років боротьби за незалежність нашої держави.







 

четвер, 14 травня 2026 р.

Краєзнавчий ювілей «Подільські стежки Костя Солухи»

 Подільські стежки Костя Солухи
Краєзнавчий ювілей
(до 165-річчя К. Г. Солухи – просвітянина, 
українського громадського і культурного
 діяча та мецената, лікаря)

    На відзначення 165-річчя від дня народження геніального лікаря, просвітянина і громадського діяча Костя Солухи у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки, яка ось уже 10 років носить ім’я нашого земляка-достойника, для учнів фахового медичного коледжу проведено краєзнавчий ювілей «Подільські стежки Костя Солухи».
    Ось як висловився про нього його сучасник, активний громадський діяч, Віктор Приходько: «Рідне Поділля золотими літерами на довічні часи мусить вписати у свої аннали ім’я кращого з своїх синів».
    Кость – один із засновників і перший та незмінний голова Подільської “Просвіти” на зорі її заснування, один з найпрогресивніших лікарів свого часу, громадський і культурний діяч та філантроп. Саме Костянтину Солусі ми завдячуємо великій просвітницькій діяльності на Поділлі. Під його керівництвом просвітянське коло розгорнуло значну роботу із пропаганди українського друкованого слова, влаштування народних бібліотек, читалень, драматичних і хорових гуртків, розширення просвітницького руху, перекладу на рідну мову Євангелія, впровадження в навчальний процес церковнопарафіяльних шкіл української мови, історії та літератури з викладанням рідною мовою тощо.
    Запрошений гість – Валерій Нестеренко, кандидат історичних наук, доцент кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» – ознайомив присутніх із громадською діяльністю Костя Григоровича на теренах Поділля, вагомим внеском у просвітницький рух в краї серед українського люду у дореволюційні часи і часи становлення української державності 1917 – 1920 рр. Окремо прозвучала інформація про його видатну лікарську практику в місті над Смотричем.
    Доповненням заходу стала медіа-презентація: «Кость Солуха – засновник Подільської «Просвіти», яка знайомила відвідувачів із відомим громадським і культурним діячем та філантропом нашого краю.

Доповненням заходу стала медіа-презентація: «Лікар та просвітянин Кость Солуха», яка знайомила відвідувачів із відомим громадським і культурним діячем та меценатом нашого краю.













 

вівторок, 28 квітня 2026 р.

Інформаційне досьє «Міста-партнери»

Міста-партнери
     Інформаційне досьє
    (до Дня споріднених міст)

Щорічно в останню неділю квітня в усьому світі відзначають Всесвітній день споріднених міст.

Перші  міста-побратими у Кам’янця-Подільського з’явилися у 70-х роках минулого століття. З колишніх контактів практично нічого не залишилося. Зате роки становлення незалежності принесли нову співпрацю. Тепер наш Кам’янець-Подільський може похвалитися списком партнерів, який сягнув понад три десятки міст-побратимів з шістнадцяти країн світу.

У межах співпраці між порідненими містами відбуваються обміни офіційними делегаціями, міста домовляються про співпрацю у різних сферах: ІТ-технології, освіті, культурі, ЖКГ та поводження з твердими побутовими відходами, медицині, молодіжній політиці, спорті, місцевому самоврядуванні, охороні навколишнього середовища, енергозбереженні, економці та торгівлі і туризму. Окрім того, на сьогоднішній день іноземні муніципалітети прагнуть надавати гуманітарну підтримку своїм українським побратимам, а також допомагати з повоєнною відбудовою чи реконструкцією.

Про наших європейських партнерів та їх плідну співпрацю з Кам’янець-Подільським для користувачів центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи з нагоди Всесвітнього дня споріднених  міст було презентовано книжкову виставку «Міста-партнери».

 


День краєзнавства «Три десятиліття на сторожі унікальності»

 Три десятиліття на сторожі унікальності
День краєзнавства
(до 30-річчя з часу створення
 НПП «Подільські Товтри»)

В 2026 році святкує своє 30-річчя найбільший в Україні національний природний парк «Подільські Товтри». З цієї нагоди у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Костя Солухи було організовано День краєзнавства «Три десятиліття на сторожі унікальності» спільно зі спеціалістами НПП «Подільські Товтри». Протягом Дня відвідувачі бібліотеки знайомилися з найбільшим парком в Україні,  який увійшов до 7 природних чудес України та унікальною ландшафтною системою нацпарку, яка сформувалася 14-25 млн років тому і в минулому була бар’єрним рифом двох колишніх морів.  Площа Парку складає понад 260 тисяч га., на території якого живе 65 видів тварин та зростає 60 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Про це та багато іншого відвідувачі бібліотеки могли ознайомитися з матеріалів виставки «Природні скарби Подільських Товтр».

Окрім того, для відвідувачів бібліотеки прозвучав історичний екскурс про створення Національного парку та його діяльність на сучасному етапі. Найкращим матеріалом для сприйняття молоді був презентаційний матеріал, підготовлений провідними спеціалістами з екологічної освіти НПП «Подільські Товтри», який знайомив з наявними на території Парку унікальними та неповторними природними комплексами та об'єктами, парками і садибами різного ступеня збереження та культурно-історичної цінності, багатим рослинним і тваринним світом, карстовими печерами та джерелами мінеральної води з широким спектром лікувальних властивостей.

День краєзнавства став чудовою нагодою поглибити знання про природу рідного краю та сформувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища.






 

понеділок, 20 квітня 2026 р.

Інтелектуальна вікторина «Знай свій край»

 Знай свій край
Інтелектуальна вікторина

У відділі краєзнавства Центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для відвідувачів, які завітали на екскурсію до головної книгозбірні Кам’янця-Подільського, була проведена інтелектуальна вікторина «Знай свій край», присвячена історії, культурі та визначним пам'яткам Кам'янця-Подільського

Учасники – учні ліцею № 18 – мали нагоду перевірити свої знання про рідне місто, відповідаючи на запитання з історії Кам'янця-Подільського, його архітектурної спадщини, видатних особистостей, природних пам'яток і культурних традицій. Завдання охоплювали як добре відомі факти, так і маловідомі сторінки минулого, що зробило вікторину цікавою та пізнавальною.

Під час заходу учасники дізналися чимало нового про одну з найдавніших громад України, пригадали знакові історичні події, відкрили для себе цікаві краєзнавчі факти та ще раз переконалися, що Кам'янець-Подільський — це місто з унікальною історією та багатою культурною спадщиною. Інтелектуальне змагання проходило в дружній атмосфері, спонукало до командної роботи, логічного мислення та активного обговорення відповідей. Вікторина стала не лише перевіркою знань, а й нагодою розширити свій кругозір, відчути гордість за рідний край і глибше усвідомити його значення в історії України.