«Смарагдові перлини Поділля»
(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)
Екологічна година
Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. . Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища існування для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь. На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.
На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 50 водно-болотних угідь України міжнародного значення. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб. Крім того, водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
3 лютого з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь у відділі краєзнавства центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно зі спеціалістами Національного природного парку «Подільські Товтри» для студентів Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка природничо-економічного факультету було проведено екологічну інформаційну годину «Смарагдові перлини Поділля».
Пізнавальною для усіх стала доповідь Олени Дем’янової про водно-болотні угіддя національного природного парку «Подільські Товтри», яка вкотре підкреслила красу та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Старший науковий співробітник НПП «Подільські Товтри» Інна Одукалець ознайомила присутніх з цікавою інформацію про важливість водно-болотних угідь у світі, їх глобальне значення для існування біологічного різноманіття. За результатами отриманої інформації студенти створили «Список обіцянок» щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь.
Також працівники Парку Лілія Пасічник та Любов Касіяник провели із студентами екологічний квест та тематичні ігри. На згадку про захід учасники заходу створили власноруч рибу - орігамі.
Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи відділу краєзнавства, а також матеріали з фондів Національного природного парку. Чудовою частиною еко-години стала також фотовиставка природних пам’яток і мешканців водно-болотних угідь наших заповідних територій, яка буде експонуватися в бібліотеці протягом місяця.
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень. Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.
На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 50 водно-болотних угідь України міжнародного значення. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб. Крім того, водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
3 лютого з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь у відділі краєзнавства центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно зі спеціалістами Національного природного парку «Подільські Товтри» для студентів Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка природничо-економічного факультету було проведено екологічну інформаційну годину «Смарагдові перлини Поділля».
Пізнавальною для усіх стала доповідь Олени Дем’янової про водно-болотні угіддя національного природного парку «Подільські Товтри», яка вкотре підкреслила красу та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Старший науковий співробітник НПП «Подільські Товтри» Інна Одукалець ознайомила присутніх з цікавою інформацію про важливість водно-болотних угідь у світі, їх глобальне значення для існування біологічного різноманіття. За результатами отриманої інформації студенти створили «Список обіцянок» щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь.
Також працівники Парку Лілія Пасічник та Любов Касіяник провели із студентами екологічний квест та тематичні ігри. На згадку про захід учасники заходу створили власноруч рибу - орігамі.
Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи відділу краєзнавства, а також матеріали з фондів Національного природного парку. Чудовою частиною еко-години стала також фотовиставка природних пам’яток і мешканців водно-болотних угідь наших заповідних територій, яка буде експонуватися в бібліотеці протягом місяця.
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень. Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.
Немає коментарів:
Дописати коментар