«Дивосвіт різдвяних свят»

майстер-клас з виготовлення новорічної іграшки

Ось, ось, вже зовсім скоро, запалають, заіскряться вогниками новорічні свята. Разом із ними у кожну оселю завітає затишок, тепло, рідні та друзі і, звичайно ж, диво. Так вже склалося, що саме у такі зимові дні всі ми, незалежно від віку, чекаємо на казку. І вона приходить до нас...

Скільки щастя, радості, захоплення приносять дітям роботи виготовлені своїми руками! З давніх-давен діти робили іграшки власноруч – народ виховував майбутніх майстрів. Народна іграшка була в кожній хаті. Під час виготовлення іграшок кожна дитина отримує, перш за все, радість спілкування в роботі, насолоду, яку відчуває в процесі виготовлення красивої іграшки. Вироби своїми руками сприяють творчій діяльності у дітей, що так сьогодні важливо.

Напередодні новорічних свят, а саме 20 грудня в краєзнавчому відділі ЦМБ ім.            К. Солухи відбувся майстер-клас з виготовлення новорічної іграшки «Дивосвіт різдвяних свят». У майстер-класі приймали участь учні 4-го класу середньої загальноосвітньої школи №  1. 

Бібліотекарі відділу розповіли учням новорічні традиції і продемонстрували свої вміння з виготовлення іграшок за допомогою ватних паличок, клею, паперу, тканини, а саме: сніговичків, шишок, балерин та символу нового 2019 року – свині.

Під час цього надзвичайно цікавого заходу панувала дружня атмосфера, діти ділилися своїми вміннями та враженнями. Кожний учень виготовив свою неповторну новорічну прикрасу!

Доповненням цього заходу стала книжкова виставка «Новий рік уже в дорозі», яка задовольнила найвибагливіші смаки наших користувачів. Одні з книг підказали дизайнерські ідеї, щоб зробити оселю затишнішою і надати їй святкового настрою, інші – наприклад, «Різдвяна кухня», вмістили рецепти приготування різноманітних різдвяних страв, якими пригощали свої сім’ї наші прабабусі. І, звісно, тонкощі приготування цариці різдвяного столу – куті. А ще – безліч ідей цікавого дозвілля з іграми та розвагами для дітей…

Насамкінець кожного, хто прийшов прийняти участь у майстер-класі, очікував сюрприз: побажання - передбачення на прийдешній рік.

Колектив  бібліотеки  вітає своїх користувачів з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим! Бажає всім міцного здоров’я, радості, щастя, миру, добра, благополуччя та достатку. Тож хай різдвяні свята проходять в українських домівках весело і з любов’ю!

«Голодомор: історія і пам’ять»

Вечір – пам’ять

Четвертий тиждень листопада кожного року в нашій країні – поминальний по жертвах голодоморів. 23 листопада кожен хто шанує пам'ять свого народу, запалить на підвіконні свічку, аби упокоївся прах замордованих голодом, аби очистилася наша совість. 85 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей були винищені голодомором. 85 років потому світ і ми згадуємо, ми говоримо, щоб ніде і ніколи це не повторилось. І саме  тому 21 листопада для учнів ЗОШ №1 в музеї Старої Фортеці біля експозиції, присвяченій голодомору, проведено вечір-пам’ять «Голодомор: історія і пам’ять». Перед учнями виступила Валяровська Лілія Петрівна, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, яка розповіла про перебіг голодомору на Хмельниччині у 1932-1933 рр.

Основне, що ми зараз зобов’язані – це пам’ятати. Пам’ятати, яку жахливу ціну заплатив український народ за право жити не просто на своїй землі, а лише – за право на власне існування. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних голодомором згуртує нас, живих, додасть нам сил та волі, мудрості й наснаги для зміцнення власної Української держави на Богом нам даній землі.

«Кам’янець-Подільський – тимчасовий і політичний центр УНР»

Лекція

Древній Кам’янець-Подільський має багатовікову, славну історію. Одним із найдраматичніших періодів історичного минулого міста були події Української революції, зокрема доби Директорії УНР, коли у червні-листопаді 1919 р. через воєнно-політичні події місто над Смотричем стало тимчасовим державним і політичним центром України.

Саме тому з метою поглибити знання присутніх про ключові події Української революції 1917-1921 років, політичних, громадських, військових, культурних діячів того періоду державотворення; звернути увагу на актуальність ідей суверенності та соборності держави, її територіальної цілісності як головних чинників розвитку України, 14 листопада у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для учнів 10-го класу ЗОШ №1 проведено лекцію «Кам’янець-Подільський – тимчасовий і політичний центр УНР». Перед слухачами виступив викладач К-ПНУ ім. І.Огієнка Хоптяр Андрій Юрійович, який розповів про буремне місто  у червні-листопаді 1919 року, розповідь супроводжувалась слайд-презентацією. 

Присутні отримали  інформацію про складні та суперечливі суспільно-політичні процеси, що відбувались влітку-восени 1919р. у місті над Смотричем. Було  проаналізовано помилки та прорахунки, які допустили провідники УНР і визначено основні  уроки революції.  Головне з них полягає у тому, що тільки об'єднання громадян нашої держави навколо ідеї української незалежності, припинення різноманітних політичних, міжетнічних, міжконфесійних конфліктів дасть можливість побудувати демократичну та по-справжньому  успішну Україну. На закінчення заходу присутнім була презентована книжкова виставка.

 «Майстер графіки -  Микола Панасюк»

День краєзнавства

Виставка графічних робіт художника-графіка розгорнута в відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Виставка приурочена до 70-річчя майстра, який він нещодавно відзначив.

Микола Панасюк тривалий час проживає у Кам’янці-Подільському, тому і більшість робіт присвячена саме цьому місту. Займається митець гравюрою та літографією, а також – живописом. Микола Іванович ще й пише вірші та оформляє книжки, зокрема автора Галини Юркової («Легенди скали над Збручем», «Легенди Хотинської фортеці», «Легенди Кам’янця на Поділлі» тощо). Головне – не зраджувати мистецтву. Триматися на плаву можна тільки в постійному пошуку, в кропіткій роботі. Мистецтво окриляє, очищає душу, підносить митця. Творчість це – спосіб життя, – вважає Микола Панасюк. 

На виставці представлено більше десяти робіт митця, а також збірки віршів, до яких він власноруч малював ілюстрації.

Привітати ювіляра зібрались найближчі друзі художника: співавтор його збірок Г. Юркова, фотохудожники В. Стояновський і П. Ігнатьєв, поетеси Т. Дорошенко,  М. Гаврилова, громадська активістка В. Назаришена, поетеса та композитор Ж. Мадич, яка виконала власні пісні. Також з привітальним словом виступив голова ветеранської організації міста Рогаль Л.В. і вручив почесну грамоту.

Приємно зустрічати Миколу Панасюка, адже він неодноразово брав участь в міжнародних виставках в Німеччині, Канаді, Норвегії тощо. На згадку про свою творчість автор подарував бібліотеці свої  нові книги:  «Села Золотої долини», «Поезія рідної землі», «Мистецький всесвіт і поезія душі».

«Християнські святині Кам’янця»

Книжкова виставка

Кам’янець-Подільський – місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність і унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту з містобудівною структурою середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.

Гуляючи вулицями Старого міста, ви побачите багато костьолів і монастирів. В часи середньовіччя Кам’янець-Подільський був населений русинами, вірменами, поляками і кожна з громад мала по кілька храмів. 

Відомо, що найціннішим скарбом храму душі людської завжди була віра. Культуру і традиції кожної окремої нації можливо прослідкувати за особливостями побудови церковних споруд. Архітектура кожного храму унікальна та неповторна.

Саме тому, з метою ознайомлення відвідувачів з духовними традиціями народів, що проживали у нашому місті, з розвитком храмів нашого району, а також виховання поваги до християнських традицій, 10 жовтня відділом краєзнавства центральної міської бібліотеки імені К. Солухи організовано книжкову виставку «Християнські святині Кам’янця».

Також присутні мали можливість ознайомитися з літературою про історію храмового будівництва на Поділлі, архітектурно-мистецькими особливостями церковних споруд різних історичних періодів.