пʼятниця, 3 лютого 2023 р.

«Смарагдові перлини Поділля»

(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)

Екологічна година

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. . Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища існування для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь. На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.
На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 50 водно-болотних угідь України міжнародного значення. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб. Крім того, водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
3 лютого з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь у відділі краєзнавства центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно зі спеціалістами Національного природного парку «Подільські Товтри» для студентів Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка природничо-економічного факультету було проведено екологічну інформаційну годину «Смарагдові перлини Поділля».
Пізнавальною для усіх стала доповідь Олени Дем’янової про водно-болотні угіддя національного природного парку «Подільські Товтри», яка вкотре підкреслила красу та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Старший науковий співробітник НПП «Подільські Товтри» Інна Одукалець ознайомила присутніх з цікавою інформацію про важливість водно-болотних угідь у світі, їх глобальне значення для існування біологічного різноманіття. За результатами отриманої інформації студенти створили «Список обіцянок» щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь.
Також працівники Парку Лілія Пасічник та Любов Касіяник провели із студентами екологічний квест та тематичні ігри. На згадку про захід учасники заходу створили власноруч рибу - орігамі.
Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи відділу краєзнавства, а також матеріали з фондів Національного природного парку. Чудовою частиною еко-години стала також фотовиставка природних пам’яток і мешканців водно-болотних угідь наших заповідних територій, яка буде експонуватися в бібліотеці протягом місяця.
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень. Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.













пʼятниця, 13 січня 2023 р.


Знавець Кам’янця-Подільського

Олегу Будзею - 70!

У відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи відбувся вечір-портрет, присвячений чудовій події, славному ювілею відомої, знаної та шанованої у нашому місті та далеко за його межами людині. Старійшині кам’янецької журналістики, невтомному досліднику історії Кам’янця-Подільського, поетові в душі й на папері Олегові Будзею 14 січня виповнилося 70!
Олег Васильович надзвичайно працездатний і плідний публіцист, талановитий і глибокий літератор. Математик за освітою, він свого часу не на жарт захопився дослідженням та популяризацією історії Кам’янця, і тепер ми всі знаємо пана Олега як знавця та літописця Кам’янця-Подільського і краю.
На подію завітали друзі, колеги, родина та чисельні шанувальники ювіляра. У святі взяли участь Олександр Комарніцький, голова Кам'янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України; Дмитро Назаренко, директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради; Віталій Міхалевський, голова Хмельницького обласного об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка; Славко Полятинчук, голова Кам’янець-Подільського об’єднання «Просвіта»; Анатолій Паладійчук, заступник голови Кам’янець-Подільського об’єднання «Просвіта»; Юлія Пташник, начальник Кам’янець-Подільського міського архіву; Микола Ящук, голова ради ветеранів Кам’янця-Подільського та інші діячі культури та освіти міста.
За вагомий особистий внесок в популяризацію української історичної, культурної та духовної спадщини, за просвітницьку діяльність Олега Будзея віншували почесними грамотами, подяками та цінними подарунками від Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, від Хмельницького та Кам’янець-Подільського об’єднань «Просвіти», від Хмельницької обласної ради, інших товариств та об’єднань Подільського краю.
На честь ювіляра натхненно і щиро звучали слова-привітання від гостей вечора. Виступаючі ділились своїми спогадами про Олега Васильовича, віншували з визначною датою, чимало слів було сказано про значення дослідницької роботи краєзнавця для історії міст і сіл Поділля.
Із словом про життєвий і творчий шлях Олега Будзея на вечорі виступила Оксана Мельник, провідний бібліотекар Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи.
Як подяка видатному досліднику краю за неоцінений вклад у вивчення подій кам’янецького періоду УНР, а зокрема підготовки та від’їзду з нашого міста на світові гастролі Української республіканської капели на чолі з диригентом О.Кошицем, колеги-просвітяни подарували присутнім незабутнє звучання першого запису «Щедрика» 1922 року.
Тепло та надзвичайно зворушливо звучали виступи рідних та близьких пана Олега, їхні слова просякнуті любов’ю та повагою до шановного ювіляра і багатогранної та неординарної родини.
З хвилюванням і радістю приймав вітання Олег Васильович і на завершення охоче розповів про життєвий шлях та непросте становлення своєї історично-дослідницької діяльності Подільського краю. На останок побажав усім миру та добра, а присутні навзаєм зичили імениннику легкої праці, цікавої, сучасної, актуальної та правдивої, як і завжди!
Гості вечора мали можливість переглянути книжкову виставку про життя та творчість Олега Будзея «Знавець Кам’янця-Подільського», яку підготували працівники бібліотеки.
 










 

четвер, 1 грудня 2022 р.

Роду мого оберіг



Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ об’єднує нас у своїй любові до української культури та книги.

Ось і у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи зібралися люди, об’єднані своєю відданою любов’ю до нашої самобутньої культури. В стінах відділу краєзнавства відбулася чудова подія. Ми мали за честь приймати дивовижну майстриню-писанкарку Оксану Мулярчук та презентувати її персональну виставку робіт «Роду мого оберіг». Виставка представлена більш ніж 150-ма писанками, створеними за різними техніками: класична воскова техніка, техніка витравлювання оцтом, драпанка та інші. Писанки різних розмірів, кольорів та видів, як традиційні так і авторські, з різними орнаментами та елементами.

Ця виставка підготовлена в межах проєкту кафедри образотворчого і декоративного-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди «Наш сад божественних пісень».

На презентацію завітали викладачі кафедри ОДПМ і РТМ, наставники та натхненники майстрині-писанкарки, друзі, студенти, представники Кам’янець-Подільського осередку міжнародного руху спільнот «Віра і світло» та численні поціновувачі мистецтва виготовлення писанок. Слова вітання звучали від магістра та асистентки кафедри Наталі Мендерецької та друзів-студентів.

Славний ювілей мислителя в Україні відзначений багатьма знаковими подіями. Свій вклад у ювілейні заходи вносимо і ми, пошановуючи українського філософа і даруючи кам’янчанам та гостям нашого міста ось таку виставку символів та оберегів українського народу.

Запрошуємо усіх долучитись до давнього та трохи підзабутого мистецтва писанкарства на виставці робіт у відділі краєзнавства.















вівторок, 22 листопада 2022 р.

«Кам’янець – остання столиця УНР»

Історична година

Сьогоднішня зустріч для більшості користувачів центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи стала новим відкриттям нашого рідного Кам’янця-Подільського. Адже всі знають славнозвісну фортецю й замок, пам’ятки, якими наше місто прославилося далеко за межі не лише Поділля, а й України. Але Кам’янець-Подільський – це ще й коштовна скарбниця нашої української історичної пам’яті. Саме Кам’янцю-Подільському більш ніж сто років тому випало стати останньою столицею Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність.
Цим знаковим для нашої держави подіям була присвячена історична година «Кам’янець – остання столиця УНР», проведена для студентів фахового коледжу культури і мистецтв.
Направду цікавим та колоритним став виступ голови Кам’янець-Подільського об’єднання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Славка Полятинчука. Перед слухачами постав стрілець армії УНР в однострої тих років і його розповідь про становлення української державності у Кам’янці-Подільському на початку ХХ століття сприймалась з особливим інтересом.
З непідробним інтересом молодь переглядала фотосвітлини, на яких події столичного Кам’янця накладені на зображення сучасних місць та із здивуванням діти розкривали пізнавані для себе місця із нового, історичного ракурсу.
Доповнювала захід розгорнута виставка-вітрина, на полицях якої подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Історична година мала на меті донести підростаючому поколінню, що ми
маємо пам’ятати свою історію і винести з неї правильні висновки, щоб не повторювати помилок у майбутньому.











понеділок, 21 листопада 2022 р.

«Голод на Поділлі»

(до річниці Голодомору 1932 - 1933 рр.)

Краєзнавча година

Український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голод - це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Про це складно говорити, це страшно слухати, але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову. Саме з цією метою 21 листопада для студентів Кам’янець-Подільського будівельного коледжу, проведено краєзнавчу годину «Голод на Поділлі». Перед учнями виступили Венгрова Ольга Іванівна та Нестеренко Валерій Анатолійович, наукові співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які ознайомили присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, фактами Голодомору. Для учасників заходу провели огляд літератури книжкової виставки «Чорний птах гіркої пам`яті», під час якого бібліотекарі ознайомили присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору на Поділлі. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події на Хмельниччині, яка забрала мільйони життів безвинних людей.
Народ України у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Ми пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.



















понеділок, 7 листопада 2022 р.

 «Кам’янець – остання столиця УНР»

 Книжкова виставка

Чи багато з наших співвітчизників знають про те, що Кам’янець-Подільський в ХХ столітті був ще й столицею України? Не Харків, який столицею оголосили більшовики. А саме Кам’янець-Подільський став головним містом Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність більш ніж сто років тому. Кам’янець-Подільський підставив своє плече, коли Директорії та УНР було так тяжко в 1919 та 1920 роках.
Цим знаковим для нашої держави подіям присвячена книжкова виставка «Кам’янець – остання столиця УНР», розгорнута у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи.
На полицях подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Для ознайомлення представлено великий обсяг додаткових матеріалів, за якими можна здійснити подорож по знакових локаціях діяльності УНР у столичному Кам’янці. Адже сьогодні в Кам’янці-Подільському про ті події нагадують багато цікавих місць. Тут на Майдані Відродження члени Уряду Української Народної Республіки на чолі із самим Симоном Петлюрою приймали присягу на вірність народу України. А ще у Народному домі ім. Шевченка (Міський будинок культури) виступав славнозвісний Хор Олександра Кошиця. І коли Петлюра почув їхній божественний спів, він вирішив попри усі негаразди і нестачу коштів, відіслати цей хор в турне по Європі. Це були перші культурні дипломати, які подарували світові нашого «Щедрика».
Чи не найголовніший будинок столичного Кам’янця - особняк поміщиці Осавулової. Тут із серпня по листопад 1919 р. містилася резиденція Директорії, приймали офіційні делегації Великої Британії, Франції, США. Містом усе ще кружляють метеликами напівлегенди, напівбувальщини про те, як Симон Петлюра грав тут на роялі та на більярді.
Тож, сподіваємося, наша виставка стане не лише цікавим інформаційним об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна.