«Жертви голодної смерті»

(75 років з часу масового голоду в Україні (1946р.)

Онлайн-презентація

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Щорічно в Україні в четверту суботу листопада, згідно з Указом Президента України, відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. З нагоди цього пам’ятного дня, 17 листопада відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи представила онлайн-презентацію «Жертви голодної смерті». Де Ви зможете більш детальніше ознайомитися із трагічною сторінкою в історії українського народу, згадати та вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Основне, що ми зараз зобов’язані – це пам’ятати. Пам’ятати, яку жахливу ціну заплатив український народ за право жити не просто на своїй землі, а лише – за право на власне існування. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних голодомором згуртує нас, живих, додасть нам сил та волі, мудрості й наснаги для зміцнення власної Української держави на Богом нам даній землі. Запалімо 27 листопада о 16-й годині СВІЧКУ ПАМЯТІ. 

 

 

«Собори душі нашої»

Книжкова викладка

Кам’янець-Подільський – місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність і унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту з містобудівною структурою середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.
Гуляючи вулицями Старого міста, ви побачите багато костьолів і монастирів. В часи середньовіччя Кам’янець-Подільський був населений русинами, вірменами, поляками і кожна з громад мала по кілька храмів.
Відомо, що найціннішим скарбом храму душі людської завжди була віра. Культуру і традиції кожної окремої нації можливо прослідкувати за особливостями побудови церковних споруд. Архітектура кожного храму унікальна та неповторна.
Саме тому, з метою ознайомлення відвідувачів з духовними традиціями народів, що проживали у нашому місті, з розвитком храмів нашого району, а також виховання поваги до християнських традицій, 12жовтня відділом краєзнавства центральної міської бібліотеки імені К. Солухи організовано книжкову викладку «Собори душі нашої».
Також присутні мали можливість ознайомитися з літературою про історію храмового будівництва на Поділлі, архітектурно-мистецькими особливостями церковних споруд різних історичних періодів.

Творча зустріч з Юрієм Даценком

7 жовтня в Кам`янець-Подільській міській центральній бібліотеці ім. Костя Солухи в рамках літературного туру Хмельниччиною відбулася зустріч із сучасним письменником Юрієм Даценком.
Юрій Даценко – хмельницький письменник, який успішно дебютував романом «Пастка для різника». В романі поєднано детективний сюжет з історичним підґрунтям та атмосферою трилера. Письменник працює на стику жанрів, популяризує українську глибинку — маленькі міста і села, доводячи, що захопливі сюжети трапляються й у провінції. А ще багато подорожує, тож його романи частково написані «з натури».
У Юрія Даценка видано вже три твори в жанрі ретродетективу, тобто детективу з елементами історичного роману. Вони становлять серію романів про Якова Ровнєра – «Паста для різника», «Книга в камені», «І стало світло…» (заплановано, що серія складатиметься з п’яти книг).
Дія першого роману Юрія Даценка «Пастка для різника» відбувається у Проскурові в ХІХ столітті. Автор дуже вдало та ретельно описав у творі саме місто. Для цього, як говорить Юрій Даценко, йому довелося «багато вивчати, шукати, читати і дізнаватися, аби створити досконалий історичний світ, в який читач повірить». Також зізнається, що його завжди захоплювали та приваблювали фотографії старого Проскурова. У «Книзі в камені» головний герой потрапляє до Кам’янця-Подільського, а в третьому романі з серії («І стало світло…») знову повертається до Проскурова.
Друга частина зустрічі проходила у форматі спілкування – безліч запитань щодо формату трилогії (поки що), про головного героя, про плани на майбутнє письменника. На звершення зустрічі письменник влаштував автограф-сесію для всіх бажаючих.
Тож, якщо вас зацікавили книги Юрія Даценка, і ви хочете їх прочитати, завітайте до бібліотеки.

Зустріч з письменником

Сергієм Боднарем.

5 жовтня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи було гамірно і весело, адже тут відбулась презентація книги від проєкту «Майстерня щастя» Сергія Боднара. На зустріч з письменником зібрались учні 2 класу ЗОШ №3. Сергій Олександрович – кам’янецький письменник, художник, автор серії розмальовок, оповідань, повістей, казок і легенд для дітей.
Автор презентував серію своїх книжок, також казку «Намисто майстрів». Казка про майстрів казкових і не казкових . Ця книга – суцільна концентрована магія. Магія наставництва, взаємодії, взаємодопомоги, усього найкращого, що є у творцях щастя.
Казка у віршованій формі розповідає про  історію маленького міста, до якого увірвалася чарівниця з підступними намірами. А чим закінчилась історія…. Читайте і дізнайтесь. Приємного читання!

Краса боятися незвична
Бо звикла вірити, що вічна.

COFFE-ART

Виставка картин

Coffe-art – це оригінальна техніка створення картин за допомогою розчину натуральної кави. Виникла вона наприкінці 90-х років минулого століття, коли художники Таїланду та Індії створили перші «кавові картини».
Живопис кавою дозволяє створювати будь-які сюжети: від автопортретів до відтворення за допомогою кави шедеврів світового мистецтва. Деякі художники зізнаються , що кавою найкраще малювати історичні пам’ятки, вулиці старих міст, архітектуру та гори.
Саме такі картини пропонує подивитись відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи. Студенти Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв 23 вересня представили картини виконанні у стилі – графіка з використанням кави і рослинного відбитку, графіка з використанням кави і соку буряка, графіка з використанням кави , какао і вина, графіка з використанням кави , вина та вогню.

Єднаєм душу словом Кобзаря

(до 175-річчя з часу перебування Т.Г.Шевченка на Поділлі)

День спеціаліста

20 вересня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи пройшов День спеціаліста «Єднаєм душу словом Кобзаря». Працівники відділу радо вітали гостей – учнів художнього відділу Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв. На протязі дня для них було проведено цикл заходів - презентація книжкової виставки «Тарасові шляхи на Поділлі», інформаційне повідомлення «Тарас Шевченко та Поділля», екскурсійний маршрут «Шевченківськими місцями» у Кам’янці-Подільському.
З цікавістю студенти віртуально подорожували місцями Шевченка у Кам’янці та прослухали розповіді наукового співробітника Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Валяровської Лілії Петрівни та кандидата історичних наук Нестеренка Валерій Анатолійович про перебування молодого поета у нашому місті. Музичним супроводом звучали пісні та вірші Т.Г.ШГевченка.

«Тарасові шляхи на Поділлі»

Виставка ювілей

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка. Є і в нашому місті вулиця, яка носить ім’я великого Генія, на якій височіє пам’ятник молодому Тарасу. І ми, кам'янчани, маємо особливий привід для гордості, адже живемо на землі, яку свого часу відвідав Тарас.
Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки презентує виставку-ювілей «Тарасові шляхи на Поділлі». Експозиція складається із таких розділів:
«Вічна велич Генія». Тут представлені твори Шевченка останніх років видання, повне зібрання поета у 10 томах і книги, які розкривають нові та добре усім відомі сторінки життєвого та творчого шляху Генія.
«Кобзар і Кам’янець». Розділ висвітлює період життя письменника, коли він ще як молодий художник перебував у Кам’янці-Подільському із місією, порученою археологічною комісією для розбору давніх актів. Представлено літературні пам’ятки подорожі Шевченка на Поділля (повісті «Варнак» та «Путешествие с удовольствием и не без морали»), екскурсійний маршрут «Шевченківськими місцями» у Кам’янці-Подільському, інформаційна тека «Тарас Шевченко і Кам’янець» т а твори письменників краю про події далекого 1845 року.
«Шевченко-художник». Розкрито ще одну грань творчості українського Пророка – талант художника. Матеріали цього розділу розкривають значну частину мистецької колекції Тараса Шевченка.