середа, 25 вересня 2024 р.

День відкритих дверей у бібліотеці

День відкритих дверей у бібліотеці

    Відділ краєзнавства приймав користувачів в рамках Дня відкритих дверей з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек: Кам'янець-Подільський фаховий коледж харчової промисловості НУХТ, студенти-першокурсники Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. Івана Карабиця, учні Кам'янець-Подільського ліцею №1.





четвер, 19 вересня 2024 р.

День краєзнавства «Фундатор поділлєзнавства».

  Фундатор поділлєзнавства
День краєзнавства

(до 195-річчя видатного подолянина Ю.Роллє –
 науковця, лікаря, краєзнавця, історика, письменника, колекціонера старовини та мецената) 

З нагоди 195-річчя видатного подолянина Юзефа Антонія Роллє у відділі краєзнавства центральної бібліотеки імені Костя Солухи буде проведено День краєзнавства «Фундатор поділлєзнавства».

В рамках Дня краєзнавства широкому загалу було представлено книжкову вітрину «Лікар та історик Поділля»,  проведено історичне знайомство «Фундатор поділлєзнавства» та зроблено інформаційне повідомлення «Товариство Подільських лікарів та Ю. Роллє».

Протягом Дня користувачі бібліотеки на різнопланових бібліотечних активностях ознайомилися з талановитою постаттю краєзнавця, письменника, доктора медицини, який все життя працював для культурного та суспільного розвитку Поділля.

Учасники історичного знайомства – здобувачі освіти Камянець-Подільського медичного фахового коледжу – дізналися про надзвичайно багатогранну постать насправді генія нашого Подільського краю, його фахову лікарську і наукову діяльність та другу найголовнішу справу життя И. Ролле – історично-краєзнавчі дослідження.

Запрошена гостя – Лілія Свінціцька, завідувачка відділу наукової та культурно-освітньої діяльності НІАЗ «Кам’янець», - ознайомила користувачів з історією будинку, в якому проживав Роллє. Приємною несподіванкою для нас стали подарунки - видання НІАЗу з іформаційними матеріалами про Ю.Роллє.

Усі, хто завітав на День інформації до бібліотеки, мали змогу переконатися: Юзеф Роллє був справжнім громадянином свого міста, людиною,  котра мала прогресивні погляди, уміла любити  та цінувати людей, вшановувала історію землі, на якій народилася.






 

четвер, 5 вересня 2024 р.

Інформаційна виставка «Яскрава зоря Анатолія Свидницького»

Яскрава зоря Анатолія Свидницького
Інформаційна виставка

(до 190-річчя поета, прозаїка, етнографа, 
фольклориста та краєзнавця  Поділля)

5 вересня для користувачів відділу краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи була представлена інформаційна виставка «Яскрава зоря Анатолія Свидницького». Бібліотечна активність презентована з нагоди 190-річчя поета, прозаїка, етнографа, фольклориста та краєзнавця  Поділля.

            А.П.Свидницький відомий в українській літературі як представник шістдесятників ХІХ ст., автор фольклорно-етнографічних нарисів, оповідань, пісень. Він навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії, ось як описує письменник місто над Смотричем у романі «Люборацькі», написаному в 1861-1862 роках.        

«Кам’янець, як глянути на його здалеку, стоїть у долині; а прийдеться їхати, то на горі та ще на якій горі! Думаєш, дивлячись: тут була колись-то кругла яма, та чиясь невідома сила провела пальцем краями і в тім місці земля репнула; середину ж зігнало до купи, а кругом став рів широченний та глибоченний. На дні річка потекла, Смотрич, от як Хорол завбільшки, і де-де реве по камінні. Понад річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали й живуть. Глянеш згори – голова закрутиться; глянеш знизу – шапка злетить».

«Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури.»

(Іван Франко про роман «Люборацькі»).

На виставці до уваги користувачів представлені твори письменника, зокрема відомий роман «Люборацькі», а також матеріали із наукових збірників та публікації з періодичних видань про життєвий та творчий шлях нашого земляка.







 

пʼятниця, 23 серпня 2024 р.

Патріотичний нон-стоп «Моя Україна - єдина та вільна»

 Моя Україна - єдина та вільна

Патріотичний нон-стоп

(до Дня Незалежності України) 

З нагоди 33 річниці проголошення незалежності України відділ краєзнавства центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи провів патріотичний нон-стоп «Моя Україна-єдина та вільна». Захід проходив на Алеї вишиванки і складався із таких активностей:

    - патріотична вітрина «Це моя країна - Україна». На виставці представлено книги, що ведуть нас шляхами боротьби, випробувань та перемог нашої країни, розкривають тернистий шлях становлення української державності.

     - фотовиставка «Незалежна Україна», де були представлені роботи кам’янецький фотомитців.

    - інтерактивні ігри: пазл «Склади карту України», інтелектуальна вікторина «Моя країна – Україна», під час яких відвідувачі могли перевірити свої знання з історії і географії рідної країни і навзаєм дізнатися різні цікавинки та родзинки про регіони України.

Усі відвідувачі патріотичного нон-стопу отримали презенти від книгозбірні та заряд святкового настрою.








 

пʼятниця, 9 серпня 2024 р.

Виставка-пошана «Берегиня українського духу»

 Берегиня українського духу
Виставка-пошана

(до 80-річчя Є. Сохацької – 
літературознавиці та педагогині) 

З нагоди 80-річного ювілею знаної в місті і далеко за його межами літературознавиці та педагогині Євгенії Сохацької у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи організовано виставку-пошану «Берегиня українського духу». Приємно, що на презентацію виставки до бібліотеки на гостину завітала сама пані Євгенія і отримала від працівників книгозбірні вітання з ювілеєєм, а бібліотекарі - задоволення від спілкування із відомою землячкою!

Євгенія Іванівна – кандидат філологічних наук, професор кафедри історії української літератури та компаративістики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відмінник освіти України, лауреат міської відзнаки «Честь і шана» і всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, багаторічний керівник міського осередку Товариства української мови, Всеукраїнського Товариства Івана Огієнка (1993-2014 рр), очолювала Кам'янець-Подільську  міську організацію “Просвіта”.

Під час нового українського відродження Євгенія Сохацька організувала першу в Україні наукову конференцію, присвячену 110-річчю від дня народження Огієнка (1992). І тоді ж, наприкінці 80-х — на початку 90-х, відкрила його ім’я для багатьох своїх співвітчизників. І вже тоді відстоювала на всіх рівнях необхідність перейменування Кам’янця-Подільського педінституту в університет і присвоєння йому ім’я Івана Огієнка.

         Прагнучи висвітлити життєвий та творчий шлях цієї видатної жінки, на виставці представлені матеріали із збірників, монографій, наукових праць та публікації в періодичних виданнях, які висвітлюють її світогляд і патріотичну

позицію, викладацьку та наукову діяльність, неоціненний вклад пані Євгенії у становлення новітнього огієнкознавства та становлення національної української ідеї в рідному краї.

Окремий розділ розміщує наукові доробки вченої-патріотки, педагогині-професіоналки, безмежно відданій українській справі. Окрім друкованих видань, тут представлені рукописні матеріали з особистого фонду Євгенії Іванівни, які свого часу були люб’язно подаровані нашій книгозбірні відомою землячкою. 



четвер, 25 липня 2024 р.

Виставка-досьє «Олімпіада Пащенко – просвітницька діячка Поділля»

 

 Олімпіада Пащенко –
 просвітницька діячка Поділля
Виставка-досьє

(до 145-річчя з дня народження педагогині,
громадсько-політичної, державної діячки)

З нагоди 145-річчя відомої педагогині, громадсько-політичної, державної діячки Олімпіади Пащенко у відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки імені Костя Солухи організовано іменну виставку-досьє.

Олімпіада Михайлівна Пащенко вписала назавжди своє ім’я в історію Української революції (1917 – 1921рр.). Педагог за освітою і покликанням, активна діячка «Просвіти», популярна лекторка, щира, невтомна українка, своїми неабиякими здібностями і цілеспрямованістю якнайкраще прислужила українському національному відродженню. Вона є видатною постаттю українського відродження часів УНР, активною діячкою державотворення, освітнього та просвітницького рухів.

Найплодотворнішою була її діяльність у Кам’янці – Подільському на посаді Голови Повітової Земської Управи, Голови Повітової Шкільної Ради, заступника голови «Просвіти», секретаря університетської комісії по відкриттю Кам’янець – Подільського державного Українського університету. Окрім того,

саме їй належить роль організатора українського шкільництва, яке вона «тримала весь час у своїх руках, від перших днів революції до ліквідації останньої Земської Управи». 

Ректор університету Іван Огієнко так оцінив роль Олімпіади Михайлівни у створенні закладу: «О. Пащенко завжди допомагала мені в тяжкій праці організації Кам’янецького університету, допомагала енергійно і самовіддано, притягуючи до праці всіх тих, що могли допомагати. Загальними людськими зусиллями всіх створено справді велике диво – Кам’янець-Подільський Державний Український Університет».

На виставці представлені інформаційні матеріали, аналітичні статті та дослідження її життєвого шляху та творчого доробку, яких не так уже й багато, адже значна частина документів тривалий час була закритою для вільного доступу й відповідно наукового аналізу.

У некролозі, написаному її сином Юрієм Шульмінським, зазначено: «Все своє життя, як учителька та письменниця Олімпіада Пащенко боролась за права української мови та несла поміч ближнім. Вона існуватиме далі в своїх творах, з яких промінюватиме для наступних поколінь людську мужність та добро».





 

 

понеділок, 8 липня 2024 р.

Книжкова панорама «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця»

Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця
Книжкова панорама

(до 315-річчя від дня народження військового інженера,
архітектора, коменданта Кам’янецької фортеці) 

Його ім’я недаремно носить вулиця на Руських фільварках, на його честь є меморіальна дошка на Ратуші. Внесок Яна де Вітте (1709-1785) в архітектурне обличчя Кам’янця-Подільського середини – другої половини XVIII ст. важко переоцінити. Те, що залишилося в місті від його робіт, характеризує Яна де Вітте переважно як військового інженера, генерал-майора та коменданта фортеці. Але він був, безперечно, видатним архітектором свого часу і залишив Україні декілька шедеврів.

На думку фахівців, якби Вітте побудував лише один костел Божого Тіла домініканського монастиря у Львові, і того було б достатньо, щоб його ім'я було занесене до когорти найвизначніших європейських архітекторів. В творчому доробку митця ансамбль монастиря Босих Кармелітів в Бердичеві, костели в Купині і Сидорові на Поділлі.

Відділ краєзнавства міської центральної бібліотеки 8 липня з нагоди 315 - річного ювілею видатного архітектора та коменданта фортеці  Яна де Вітте  презентував    книжкову панораму  «Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам’янця».

Виставка знайомить із маловідомими фактами життя Яна де Вітте, із різними аспектами життя й діяльності, його архітектурну, політичну та військову діяльність у Кам’янці-Подільському та неоціненний вклад у розвиток та відбудову міста. Завдяки дослідженням останніх років ми можемо стверджувати, що Старе місто Кам'янця-Подільського, попри руйнації та перебудови останніх століть, в значній мірі є містом архітектора Яна де Вітте. Ось приблизний перелік перебудов його авторства, втілених для блага міста:

1769 року відновив діяльність Кам’янецької ливарні, у якій до 1772 року було відлито 61 гармату. Його зусиллями в др. пол. 18 ст. були приведені в належний стан кам'янецькі укріплення: посилив мурування Замкового Мосту, посилив браму Замкову, браму Польську, браму Руську, башту Баторія (Кушнірську)... 1771 року, коли розвалилася частина стіни Старого Замку, де Вітте негайно склав проект її відбудови, і роботи почалися вже на початку 1772 року.

Водночас із військовою службою проектував архітектурні споруди. Дослідники вважають, що в цьому переліку безумовно мають бути і кам'янецькі костели: перш за все – кафедральний Св. Апостолів Петра і Павла, домініканський монастир і костел Св. Миколая, кармелітський , тринітарійський костели. Під керівництвом Вітте проводилася реконструкція в'їздів в місто через башту Кушнірську (Стефана Баторія), Підзамецьку і Польну Брами.(Королівську).