«Голод на Поділлі»

(до річниці Голодомору 1932 - 1933 рр.)

Краєзнавча година

Український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голод - це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Про це складно говорити, це страшно слухати, але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову. Саме з цією метою 21 листопада для студентів Кам’янець-Подільського будівельного коледжу, проведено краєзнавчу годину «Голод на Поділлі». Перед учнями виступили Венгрова Ольга Іванівна та Нестеренко Валерій Анатолійович, наукові співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які ознайомили присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, фактами Голодомору. Для учасників заходу провели огляд літератури книжкової виставки «Чорний птах гіркої пам`яті», під час якого бібліотекарі ознайомили присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору на Поділлі. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події на Хмельниччині, яка забрала мільйони життів безвинних людей.
Народ України у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Ми пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

 «Кам’янець – остання столиця УНР»

 Книжкова виставка

Чи багато з наших співвітчизників знають про те, що Кам’янець-Подільський в ХХ столітті був ще й столицею України? Не Харків, який столицею оголосили більшовики. А саме Кам’янець-Подільський став головним містом Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність більш ніж сто років тому. Кам’янець-Подільський підставив своє плече, коли Директорії та УНР було так тяжко в 1919 та 1920 роках.
Цим знаковим для нашої держави подіям присвячена книжкова виставка «Кам’янець – остання столиця УНР», розгорнута у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи.
На полицях подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Для ознайомлення представлено великий обсяг додаткових матеріалів, за якими можна здійснити подорож по знакових локаціях діяльності УНР у столичному Кам’янці. Адже сьогодні в Кам’янці-Подільському про ті події нагадують багато цікавих місць. Тут на Майдані Відродження члени Уряду Української Народної Республіки на чолі із самим Симоном Петлюрою приймали присягу на вірність народу України. А ще у Народному домі ім. Шевченка (Міський будинок культури) виступав славнозвісний Хор Олександра Кошиця. І коли Петлюра почув їхній божественний спів, він вирішив попри усі негаразди і нестачу коштів, відіслати цей хор в турне по Європі. Це були перші культурні дипломати, які подарували світові нашого «Щедрика».
Чи не найголовніший будинок столичного Кам’янця - особняк поміщиці Осавулової. Тут із серпня по листопад 1919 р. містилася резиденція Директорії, приймали офіційні делегації Великої Британії, Франції, США. Містом усе ще кружляють метеликами напівлегенди, напівбувальщини про те, як Симон Петлюра грав тут на роялі та на більярді.
Тож, сподіваємося, наша виставка стане не лише цікавим інформаційним об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна.

«Сонячна квітка Поділля»

День Краєзнавства

(до 85-річчя від дня народження Наталі Кащук)

25 жовтня виповнилося б 85 років від дня народження відомої української поетеси, нашої землячки Наталі Кащук, яка свої юнацькі й дитячі роки провела в Кам’янці-Подільському та дуже багато писала про наше місто. Протягом усього життя в своїй творчості вона керувалася словами Олеся Гончара «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем».

Наталя Кащук стала відомою поетесою саме завдяки Поділлю. Тут вона зустріла добрих, відданих своїй справі людей, які стали для неї дороговказом у життя, – Т.А. Сис, Є.М. Гінзбург. Це вони привели юну подолянку в літературу, як у храм, і допомогли злетіти над рідним краєм. Крила її виросли саме в Кам’янці-Подільському. І ми цим повинні пишатися.

Саме цього дня у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки для студентів Кам’янець-Подільського фахового медичного коледжу було проведено День краєзнавства «Сонячна квітка Поділля». Розповів про життя і творчі віхи Наталі Кащук молодший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Андрій Павловський. Книжкова виставка «Кольори рідної землі» стало доповненням до розповіді спеціаліста.

Поетична спадщина мисткині безцінна, бо вона сповнена великої любові до своїх земляків, своєї землі. Рано пішла з життя поетеса, але залишила нам палкий подих своєї поезії, ніжність душі, сповнене любові серце.

Наталя Кащук неповторна. Її коротке життя – це подвиг, один із тих, що підносить людину в очах сучасників, робить її зіркою в очах нащадків.

Достойник честі Кость Солуха

зустріч-пам'ять

20 жовтня у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи для учнів фахового медичного коледжу проведено зустріч-пам'ять «Достойник честі Кость Солуха». 

Кость один із засновників і перший та незмінний голова подільської “Просвіти” на зорі її заснування, один з найпрогресивніших лікарів свого часу,  громадський і культурний діяч та меценат. Саме Костянтину Солусі ми завдячуємо великій просвітницькій діяльності на Поділлі. Під його керівництвом просвітянське коло розгорнуло значну роботу із пропаганди українського друкованого слова, влаштування народних бібліотек, читалень, драматичних і хорових гуртків, розширення просвітницького руху, перекладу на рідну мову Євангелія, впровадження в навчальний процес церковнопарафіяльних шкіл української мови, історії та літератури з викладанням рідною мовою тощо.

Також для широкого загалу представлена книжкова виставка «Лікар та просвітянин Кость Солуха», яка знайомить користувачів із діяльністю Костя Григоровича  на теренах Поділля й Кам’янця-Подільського.

Сонячна квітка Поділля

Книжкова виставка
(до 85-річчя від дня народження Наталії Кащук)

18 жовтня відділом краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи представлено книжкову виставку «Сонячна квітка Поділля» присвячену поетесі Наталі Кащук. Наталя Кащук – чарівниця, людина з краю кришталево-чистих сердець, жінка з краю мистецтва, поранена горличка поетичного саду... І в ці осінні дні, коли минає 85років від дня народження нашої землячки-подолянки, душа поривається вигукнути: "Наталя жива! У віршах, у піснях, у теплих спогадах.

Метою книжкової виставки було вшанування пам’яті поетеси, знайомство з її поетичним надбанням. Розділи якої знайомлять з біографією поетеси та художніми творами, піснями, і ліричними збірниками віршів.

ХМЕЛЬНИЧЧИНА В ЛІТОПИСІ
НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

(ДО 85-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Хмельниччина – це наша земля, рідний край з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і, зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. На нашій землі і пам’яті народній навічно переплелись героїчне минуле і сучасне.
22 вересня, Хмельницька область відзначатиме 85-річчя від дня створення. До 4 лютого 1954 року вона називалася Кам’янець-Подільською. Пізніше – Хмельницькою. Історичний шлях області дуже тривалий і складний.
Саме з цієї нагоди у відділі краєзнавства міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи було проведено День Інформації, щоб ознайомити користувачів як відбувалося історичне становлення області. На захід запрошено Ніколаєву Гану Олександрівну, молодшого наукового співробітника Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та студентів медичного коледжу. Віртуальна презентація «Хмельниччина в літописі незалежної України» стала чудовим доповненням до розповіді спеціалістів наукових працівників Кам’янець-Подільського історичного музею заповідника- Венгрова О. В.Нестереенко. Г.Ніколаєва\
Протягом дня для слухачів проведена екскурсія по центральній міській бібліотеці.
В рамках Дня Інформації користувачам було презентовано книжкову виставку «Хмельниччині-85», яка об’єднала в собі декілька тематичних розділів, а саме: «Хмельниччина: історія і сьогодення », «Чарівна природа краю», «Золоті імена Хмельниччини».
Рідна земля - це колиска, яка качає нас на хвилях життя. Вона підхоплює, коли ми падаємо, вкриває від усіляких негараздів і життєвих колотнеч, вчить нас людській доброті, взаємодопомозі, відданій дружбі і вірному коханню. А любити землю своїх батьків неможливо, коли не знаєш її історії, духовних витоків.

Іван Огієнко: яскравий слід на Поділлі

Вечір-портрет

На вшанування великого сина українського народу, що поєднав у собі науковця, патріота і духовного лідера - Івана Огієнка, 140-річчя якого ми відзначаємо у цьому році, центральною міською бібліотекою ім. Костя Солухи було проведено низку заходів. Так, 16 вересня у відділі краєзнавства відбувся вечір-портрет «Іван Огієнко: яскравий слід на Поділлі».

Гості бібліотеки – студенти коледжу культури і мистецтв, дізналися цікаві факти про життя і діяльність політичного, громадського та церковного діяча, педагога, засновника і першого ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету, митрополита Української автокефальної православної церкви…

Про кам’янецький період життєдіяльності Івана Огієнка, особливо насичений, нерідко драматичний, по вінця переповнений громадськими і науковими справами, користувачів ознайомив Славко Полятинчук, регіональний координатор Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» та голова громадської організації «Просвіта» в місті Кам’янець – Подільському.

З науковими та історичними виданнями Івана Огієнка, а також літературою про усі сфери діяльності видатного ювіляра присутні знайомилися з книжкової виставки, презентованої у відділі краєзнавства. На полицях представлені як найновіші видання 2022 року, так і перевидання 30-х років минулого століття.

Завершився вечір поетичними рядками Івана Огієнка, які стали символом служіння справі утвердження української державності та соборності.

Я взяв своє серце малими руками
Й віддано поклав Україні до ніг,
І юна любов розцвілася між нами,
І став я орати твердий переліг.
Й нікому вже більше не дав я любові,
Бо другого серця кохати не маю.
І вірним зостанусь, аж дошки соснові
Єдину любов мою спинять без краю.