«Друг нашого дитинства»

книжкова викладка

Напередодні дня народження дитячої письменниці Наталі Забіли у відділі краєзнавства центральної бібліотеки ім. К.Солухи представлена книжкова викладка «Друг нашого дитинства» (до 120-річчя від дня народження).
У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій. На таких творах, як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та багатьох інших виховувалось не одне покоління української дітвори. Твори Наталі Забіли читають усі, бо всі обов’язково проходять через той вік, який ми називаємо щасливим дитинством.
Життя і творчість Наталії Забіли тісно пов’язане з Кам’янцем-Подільським, саме тут , 1924 року в місцевій газеті був надрукований її перший вірш. Так, 3 серпня 1924 р. відбувся дебют Наталі Забіли. У зрілі роки Наталя Львівна зазначила, що це був “дуже наївний і недосконалий віршик, але це вирішило мою долю, мій дальший життєвий шлях”.

 

 

 «Роздуми»

 презентація книг

У Кам’янець-Подільській центральній бібліотеці відбулась презентація книг «Роздуми» - про єдність цінностей українців, «Погляд на національну ідею» відображає прагнення українців , «Життя по-людськи» -– це власне бачення автора про те, як потрібно будувати Україну, «Вольності, Можливості, Заможність»- про ідеї, кредо, роздуми Павла Жебрівського.
Павло Жебрівський – народний депутат України IV, V та VI скликань,  безпосередній учасник бойових дій (2014-2015) російсько-української війни, а з 24 лютого 2022 року командир підрозділу Бойове братерство України у складі Сил територіальної оборони України.
Книги, презентовані автором несуть у собі національну ідею, яка сьогодні є дуже актуальною - бути вільним на своїй землі.
Захід відбувся  за ініціативи військово-цивільної спілки «Бойове братерство України», метою якої є побудова вільної та заможної України. На презентації були присутні: волонтери, військовослужбовці, жителі міста, користувачі та працівники бібліотеки. На завершення Павло Жебрівський подарував бібліотеці презентовані ним книги.

 

«Революція гідності: маємо пам’ятати»

(до річниці трагічних подій на Майдані)

Виставка-реквієм

Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Вони пожертвували своїм життям за щастя інших, за кращу долю для своєї держави.
Високу ціну заплатила Україна за свій європейський вимір на Майдані. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молоді, ті, хто лише починав жити. Відтоді загиблих учасників акції протесту стали називати Небесна сотня.
До дня вшанування трагічних подій на Майдані, в пам'ять про полеглих за майбутнє України, 14 лютого у відділі краєзнавства центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи представлено виставку-реквієм «Революція гідності: маємо». Матеріали виставки подані у трьох розділах: «З історії трагічних подій на майдані», «Увійшли у безсмертя… », «Слова не повинні мовчати».
Уже 9 років Україна живе іншим життям, іншими цінностями після тих подій, які розділили історію нашої країни на до і після.
І ми не будьмо байдужими! Не забуваймо тих, хто не пошкодував життя заради нашого майбутнього! Спасибі всім, хто відстоював Майдан, за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму! Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…
Не забути! Не зрадити! Герої не вмирають, вони з нами – світлі воїни Небесної Сотні. Слава Україні! Героям Слава!

«Смарагдові перлини Поділля»

(до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)

Екологічна година

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. . Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища існування для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь. На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.
На сьогоднішній день до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення входять 50 водно-болотних угідь України міжнародного значення. Серед них і два водно-болотних угіддя Хмельниччини – «Пониззя річки Смотрич» (1480 га) та «Бакотська затока» (1590 га). Обидва об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, є гарним середовищем існування для різних птахів, заплавні ділянки створюють добрі умови для відтворення видів птахів водно-болотного комплексу і нересту ряду видів риб. Крім того, водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
3 лютого з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь у відділі краєзнавства центральної бібліотеки імені Костя Солухи спільно зі спеціалістами Національного природного парку «Подільські Товтри» для студентів Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка природничо-економічного факультету було проведено екологічну інформаційну годину «Смарагдові перлини Поділля».
Пізнавальною для усіх стала доповідь Олени Дем’янової про водно-болотні угіддя національного природного парку «Подільські Товтри», яка вкотре підкреслила красу та неповторність природи краю, в якому ми маємо щастя жити. Старший науковий співробітник НПП «Подільські Товтри» Інна Одукалець ознайомила присутніх з цікавою інформацію про важливість водно-болотних угідь у світі, їх глобальне значення для існування біологічного різноманіття. За результатами отриманої інформації студенти створили «Список обіцянок» щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь.
Також працівники Парку Лілія Пасічник та Любов Касіяник провели із студентами екологічний квест та тематичні ігри. На згадку про захід учасники заходу створили власноруч рибу - орігамі.
Доповненням до заходу стала ілюстрована книжкова виставка, на якій представлені інформаційні документи відділу краєзнавства, а також матеріали з фондів Національного природного парку. Чудовою частиною еко-години стала також фотовиставка природних пам’яток і мешканців водно-болотних угідь наших заповідних територій, яка буде експонуватися в бібліотеці протягом місяця.
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень. Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.

Знавець Кам’янця-Подільського

Олегу Будзею - 70!

У відділі краєзнавства Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи відбувся вечір-портрет, присвячений чудовій події, славному ювілею відомої, знаної та шанованої у нашому місті та далеко за його межами людині. Старійшині кам’янецької журналістики, невтомному досліднику історії Кам’янця-Подільського, поетові в душі й на папері Олегові Будзею 14 січня виповнилося 70!
Олег Васильович надзвичайно працездатний і плідний публіцист, талановитий і глибокий літератор. Математик за освітою, він свого часу не на жарт захопився дослідженням та популяризацією історії Кам’янця, і тепер ми всі знаємо пана Олега як знавця та літописця Кам’янця-Подільського і краю.
На подію завітали друзі, колеги, родина та чисельні шанувальники ювіляра. У святі взяли участь Олександр Комарніцький, голова Кам'янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України; Дмитро Назаренко, директор департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради; Віталій Міхалевський, голова Хмельницького обласного об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка; Славко Полятинчук, голова Кам’янець-Подільського об’єднання «Просвіта»; Анатолій Паладійчук, заступник голови Кам’янець-Подільського об’єднання «Просвіта»; Юлія Пташник, начальник Кам’янець-Подільського міського архіву; Микола Ящук, голова ради ветеранів Кам’янця-Подільського та інші діячі культури та освіти міста.
За вагомий особистий внесок в популяризацію української історичної, культурної та духовної спадщини, за просвітницьку діяльність Олега Будзея віншували почесними грамотами, подяками та цінними подарунками від Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, від Хмельницького та Кам’янець-Подільського об’єднань «Просвіти», від Хмельницької обласної ради, інших товариств та об’єднань Подільського краю.
На честь ювіляра натхненно і щиро звучали слова-привітання від гостей вечора. Виступаючі ділились своїми спогадами про Олега Васильовича, віншували з визначною датою, чимало слів було сказано про значення дослідницької роботи краєзнавця для історії міст і сіл Поділля.
Із словом про життєвий і творчий шлях Олега Будзея на вечорі виступила Оксана Мельник, провідний бібліотекар Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи.
Як подяка видатному досліднику краю за неоцінений вклад у вивчення подій кам’янецького періоду УНР, а зокрема підготовки та від’їзду з нашого міста на світові гастролі Української республіканської капели на чолі з диригентом О.Кошицем, колеги-просвітяни подарували присутнім незабутнє звучання першого запису «Щедрика» 1922 року.
Тепло та надзвичайно зворушливо звучали виступи рідних та близьких пана Олега, їхні слова просякнуті любов’ю та повагою до шановного ювіляра і багатогранної та неординарної родини.
З хвилюванням і радістю приймав вітання Олег Васильович і на завершення охоче розповів про життєвий шлях та непросте становлення своєї історично-дослідницької діяльності Подільського краю. На останок побажав усім миру та добра, а присутні навзаєм зичили імениннику легкої праці, цікавої, сучасної, актуальної та правдивої, як і завжди!
Гості вечора мали можливість переглянути книжкову виставку про життя та творчість Олега Будзея «Знавець Кам’янця-Подільського», яку підготували працівники бібліотеки.

 

 

Роду мого оберіг

Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ об’єднує нас у своїй любові до української культури та книги.

Ось і у центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи зібралися люди, об’єднані своєю відданою любов’ю до нашої самобутньої культури. В стінах відділу краєзнавства відбулася чудова подія. Ми мали за честь приймати дивовижну майстриню-писанкарку Оксану Мулярчук та презентувати її персональну виставку робіт «Роду мого оберіг». Виставка представлена більш ніж 150-ма писанками, створеними за різними техніками: класична воскова техніка, техніка витравлювання оцтом, драпанка та інші. Писанки різних розмірів, кольорів та видів, як традиційні так і авторські, з різними орнаментами та елементами.

Ця виставка підготовлена в межах проєкту кафедри образотворчого і декоративного-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди «Наш сад божественних пісень».

На презентацію завітали викладачі кафедри ОДПМ і РТМ, наставники та натхненники майстрині-писанкарки, друзі, студенти, представники Кам’янець-Подільського осередку міжнародного руху спільнот «Віра і світло» та численні поціновувачі мистецтва виготовлення писанок. Слова вітання звучали від магістра та асистентки кафедри Наталі Мендерецької та друзів-студентів.

Славний ювілей мислителя в Україні відзначений багатьма знаковими подіями. Свій вклад у ювілейні заходи вносимо і ми, пошановуючи українського філософа і даруючи кам’янчанам та гостям нашого міста ось таку виставку символів та оберегів українського народу.

Запрошуємо усіх долучитись до давнього та трохи підзабутого мистецтва писанкарства на виставці робіт у відділі краєзнавства.

«Кам’янець – остання столиця УНР»

Історична година

Сьогоднішня зустріч для більшості користувачів центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи стала новим відкриттям нашого рідного Кам’янця-Подільського. Адже всі знають славнозвісну фортецю й замок, пам’ятки, якими наше місто прославилося далеко за межі не лише Поділля, а й України. Але Кам’янець-Подільський – це ще й коштовна скарбниця нашої української історичної пам’яті. Саме Кам’янцю-Подільському більш ніж сто років тому випало стати останньою столицею Української Народної Республіки, коли наші предки виборювали свою незалежність.
Цим знаковим для нашої держави подіям була присвячена історична година «Кам’янець – остання столиця УНР», проведена для студентів фахового коледжу культури і мистецтв.
Направду цікавим та колоритним став виступ голови Кам’янець-Подільського об’єднання Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Славка Полятинчука. Перед слухачами постав стрілець армії УНР в однострої тих років і його розповідь про становлення української державності у Кам’янці-Подільському на початку ХХ століття сприймалась з особливим інтересом.
З непідробним інтересом молодь переглядала фотосвітлини, на яких події столичного Кам’янця накладені на зображення сучасних місць та із здивуванням діти розкривали пізнавані для себе місця із нового, історичного ракурсу.
Доповнювала захід розгорнута виставка-вітрина, на полицях якої подано матеріал про українську революцію 1917-1921 рр загалом і про перебування та діяльність уряду УНР в Кам’янці-Подільському зокрема. В інформаційних документах користувач знайде не лише історичні описи подій тих років, а й офіційні матеріали, фотозвіти і світлини революційних подій у місті, історичних постатей, які працювали у нашому краї.
Історична година мала на меті донести підростаючому поколінню, що ми
маємо пам’ятати свою історію і винести з неї правильні висновки, щоб не повторювати помилок у майбутньому.